Сіріус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

**Сіріус A/B**
Дані спостереження Епоха J2000
Знаходження Сіріуса.
Сузір’я	Великий Пес
Пряме сходження	06^h 45^m 08.9^s
Схилення	-16° 42′ 58″
Видима зоряна величина (V)	-1.43/8.44
Характеристики
Спектральний клас	A1V/DA2
Показник кольору (B-V)	0.00/-0.03
Показник кольору (U-B)	-0.05/-1.04
Тип змінної	None
Астрометрія
Лучевая скорость (R_v)	-7.6 км/c
Власний рух (μ)	RA: -546.01 мас/г Dec.: -1223.08 мас/г
Паралакс (π)	380.02 ± 1.28 мас
Відстань	8.58 св. р. (2.631 пк)
Абсолютна зоряна величина (M_V)	1.47/11.35
Физичні характеристики
Маса	2.14/0.98 M_☉
Радіус	1.68/0.008 R_☉
Яскравість	26.1/0.0024 L_☉
Температура	9,900/24,790 K
Металічність	1,000%/?
Обертання
Вік	2-3 × 10⁸ років
Інші позначення
α Canis Majoris, 9 CMa, HD 48915, HR 2491, BD -16°1591, Gl 119-052, GCTP 1577.00 A/B, GJ 244 A/B, LHS 219, ADS 5423, LTT 2638, HIP 32349.

Сі́ріус (лат. Sirius), α Великого Пса - найяскравіша зоря на небі.

Світимість Сіріуса у 22 рази більша, ніж у сонця, видима зоряна величина = -1.46. Відстань до землі складає 2.7 парсек. Цю відстань світло проходить за 17 років. Сіріус - це подвійна зоря, тобто зоря, котра має зорю-супутника. Супутник був теоретично відкритий Бесселем. На практиці його побачили у 1862 році.

Багато древніх культур надавали особливого значення Сіріусу. Йому поклонялися в долині Ніла задовго перше ніж був заснований Рим, і багато древнньоєгипетських храмів були орієнтовані так, щоб світло зірки попадало на внутрішній вівтар. Геліактичний схід Сіріуса (перша у році поява зірки над горизонтом) дозволяв єгипетським жерцям точно пророкували початок розливу Ніла.

[ред.] Сіріус у стародавній історії

В грецькій міфології зіркою Сиріус став собака Оріона або Ікарія. Греки також асоціювали Сиріус із літньою спекою: назва зірки походить від слова, що означає "спекотний день". Латинська назва Сиріуса - "Канікула" - означає "маленька собачка"; римський сенат повідомляв дні відпочинку в самий жаркий літній час, коли ця зірка з'являлася на ранковому небі; звідси й походить слово "канікули".

Існує кілька нерозв'язаних загадок, пов'язаних із Сіріусом. По-перше, існує припущення, що в систему Сиріуса входить третя, дуже маленька зірка, але поки ніяких переконливих доказів цьому не виявлено (В 1920 році астроном Фокс заявив, що побачив третю зірку в цій системі - Сиріус С. В 1995 році астрономи Бенест і Дювент підтвердили це повідомлення).

По-друге, древні записи описують Сіріус як червону зорю, хоча сьогодні він має блакитнувато-білий колір. Можливість того, що еволюційні процеси на одній із двох зірок змінили колір Сиріуса, відкидається астрономами на тій підставі, що кілька тисяч років - це занадто малий проміжок часу й у системі не спостерігається ніякої туманності, що повинна була б з'явитися, якби така радикальна зміна все-таки відбулася. Можливим альтернативним поясненням є те, що епітет "червоний" - це всього лише поетична метафора, пов'язана з поганими знаменнями зірки. Можливо також, що сильні мерехтіння зірки, коли вона сходить в обрію, залишали у спостерігачів її враження червоного кольору.

Третя загадка пов'язана із припущенням, що Африканське плем'я догонів знало про невидиму зорю-компаньйона задовго до її відкриття в XІX столітті. Це припущення є джерелом різних теорій для ентузіастів НЛО і стало предметом книги Роберта Темпла "Загадка Сіріуса".