Тромбон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тромбо́н (іт. trombone, збільшуване від tromba- труба; нім. Posaune)— музичний інструмент cімейства мідних духових.
Складається з двічі зігнутої циліндрічної труби, загальною довжиною близкьо 300 см, діаметром - від 15мм. На верхню частини труби встановлюється мундштук, через який музикант вдуває повітря. Верхня частина труби завершується розтрубом. Середня частина - роздвижна, називається кулісою. Висуваючи кулісу, музикант збільшує об'єм вібруючого повітря та, відповідно, понижає звук інструменту. Усього використовується 7 позицій куліси, що понижують звук на відповідну кількість півтонів. В положенні всунутої куліси (1-а позиція) при передуванні видобуваються звуки натурального звукоряду від ноти B1. Плавне пересування куліси дозволяє досягти ефекту глісандо. В басових тромбонах тромбонах використовується також квартвентиль, що підключачи додаткову крону, знижує звук на кварту.Специфічним засобом зміни характеру звуку на трубі є сурдина.
Діапазон тромбону - від B1 до f2, в тромбонах без квартвентиля - з пропуском звуків H1 - E. В партитурі партія тромбонів пишуться нижче партіями валторн і труб. Ноти для тромбону пишуться в теноровому або альтовому ключах. Партію басового тромбону, як правило, пишуть на одному рядку з партією туби під партією тробонів в басовому ключі.
Тромбон також широко використовується в джазі, особливо в оркестрах діксіленду та свінгу.
