Музичний інÑтрумент
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
МузиÌчний інÑтрумеÌнт - інÑтрумент, призначений Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼ÑƒÐ·Ð¸ÐºÐ¸. Ð’ принципі будь-Ñкий інÑтрумент, що здатний відтворювати звуки за певних умов Ñ– в певних музичних традиціÑÑ… може бути викориÑтаним, Ñк музичний. Ðаука, що вивчає Ñ–Ñторію, культурні традиції та технічні оÑобливоÑÑ‚Ñ– музичних інÑтрументів називаєтьÑÑ Ñ–Ð½ÑтрументознавÑтвом або органологією.
ЗміÑÑ‚[Ñховати] |
[ред.] КлаÑÐ¸Ñ„Ñ–ÐºÐ°Ñ†Ñ–Ñ Ð¼ÑƒÐ·Ð¸Ñ‡Ð½Ð¸Ñ… інÑтрументів
ОÑновоположна клаÑифікаціÑ, що базуєтьÑÑ Ð½Ð° акуÑтичних заÑадах музичних інÑтрументів, була розроблена французькими музикологами Ф.Гевартом ("Nouveau traite d'instrumentation", 1885), Ð’. Ш.Махійоном (en:Victora Charlesa Mahillona), та вдоÑконалені авÑтрійÑькими вченими Е.Ðœ. фон ХорнбоÑтела (en:Ericha Moritza von Hornbostela) i К. ЗакÑом (en:Curta Sachsa), в 1914 році. Музичні інÑтрументи поділÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð² залежноÑÑ‚Ñ– від джерела звуку наÑтупним чином:
- 1. Ідіофони - джерелом звуку Ñ” ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñамого тіла інÑтрументу, напр. дзвін, кÑилофон, трикутник, тарілки, каÑтаньєти, гонги та ін.
- 2. Мембрафони - джерелом звуку Ñ” ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ‚Ñгнутої мембрани, по Ñкій вдарÑÑŽÑ‚ÑŒ руками або Ñпеціальним приладом (паличками, калаталкою тощо). До мембрафонів належать барабани, литаври, том-томи та ін.
- 3. Хордофони - джерелом звуку Ñ” ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ‚Ñгнутої Ñтруни (або кількох Ñтрун). Ð’ залежноÑÑ‚Ñ– від ÑпоÑобу, в Ñкий музикант видобуває звук зі Ñтруни, розрізнÑÑŽÑ‚ÑŒ:
- щипкові - Ñтруна вщипуєтьÑÑ Ð¿Ð°Ð»ÑŒÑ†ÐµÐ¼ або Ñпеціальним приладом. До щипкових відноÑÑÑ‚ÑŒÑÑ: (арфа, клавеÑин, лютнÑ, бандура, торбан, балалайка та ін.)
- Ñмичкові - звук видобуваєтьÑÑ Ð·Ð° допомогою ÑÐ¼Ð¸Ñ‡ÐºÑƒÌ (Ñкрипка, альт, віолончель, контрабаÑ,колеÑна ліра)
- ударні - по Ñтруні вдарÑÑŽÑ‚ÑŒ паличками або молоточками (фортепіано, цимбали, гуÑлі)
- 4. Ðерофони - джерелом акуÑтичних коливань Ñ” Ñтовп повітрÑ, замкнений в резонанÑному проÑторі Ñтовбуру інÑтрументу. Ð’ залежноÑÑ‚Ñ– від ÑпоÑобу, в Ñкий виконавець збуджує ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñтовпу повітрÑ, аерофони поділÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð°:
- флейтові, в т.ч.
- окаринові (у виглÑді ÑоÑудів, напр. окарина)
- повздовжні флейти - інÑтрумент тримають у повздовжному положенні. РозрізнÑÑŽÑ‚ÑŒ також одноÑтовбурні інÑтрументи (напр. блок-флейта, Ñопілка) та багатоÑтовбурні (най, флейта Пана)
- поперечні флейти - оркеÑтрові флейти (див. флейта).
- Ñзичкові - ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñтовпу Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ´Ð¶ÑƒÑ”Ñ‚ÑŒÑÑ Ñ‚Ñ€Ð¾Ñтиною, Ñка починає вібрувати під тиÑком повітрÑ, що вдуваєтьÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð²Ñ†ÐµÐ¼. РозрізнÑÑŽÑ‚ÑŒ Ñзичкові з однією троÑтиною, Ñк, наприклад в кларнету та ÑакÑофону, та подвійною, Ñк наприклад в гобою, фаготу, зурні.
- флейтово-Ñзичково-клавішні, зі Ñкладною механікою, до Ñких відноÑÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¾Ñ€Ð³Ð°Ð½, а також акордеони, баÑн Ñ– Ñ‚.п.
- Мундштучні - ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ´Ð¶ÑƒÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð³ÑƒÐ±Ð°Ð¼Ð¸ виконавцÑ, що прикладаютьÑÑ Ð´Ð¾ мундштуку. Це - мідні духові - труби, тромбони, валторни, різноманітні роги, а також трембіта.
- флейтові, в т.ч.
Пізніше в окремий вид музичний інÑтрументів долучаютьÑÑ
- Електронні інÑтрументи (електрофони), де звук генеруєтьÑÑ Ð·Ð° допомогою електричних коливань. Серед них - терменвокÑ, хвилі Мартено, різноманітні Ñинтезатори.
[ред.] ІнÑтрументи Ñимфонічного оркеÑтру
З розвитком профеÑійного музичного миÑтецтва в Європі, протÑгом 16-19 ÑÑ‚. формуєтьÑÑ Ñ‚Ñ€Ð°Ð´Ð¸Ñ†Ñ–Ð¹Ð½Ð¸Ð¹ інÑтрументарій Ñимфонічного оркеÑтру (Ñ–Ñторичний Ð½Ð°Ñ€Ð¸Ñ Ð´Ð¸Ð². оркеÑÑ‚Ñ€). ІнÑтрументи Ñимфонічного оркеÑтру традиційно поділÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð°
- дерев'Ñні духові - Флейти та флейта-пікколо;
Гобої та англійÑький ріжок; Кларнети, баÑ-кларнет та кларнет-пікколо; Фаготи та контрафагот;
- мідні духові
Труби; Валторни; Тромбони; Туба;
- Ударні
Серед найчаÑтіше уживаних - Литаври; Трикутник; Бубон; КаÑтаньєти; Малий барабан; Тарілки; Великий барабан; Там-Там; Дзвони оркеÑтрові; Дзвіночки; КÑилофон; Вібрафон;
- Струнні
Скрипки; Ðльти; Віолончелі; КонтрабаÑи;
Ð’ окремому порÑдку (поза групами) в Ñимфонічних оркеÑтрах викориÑтовують арфу, фортепіано, челеÑту та інші інÑтрументи.
[ред.] УкраїнÑькі народні музичні інÑтрументи
ІнÑтрументи, Ñтворені ноÑÑ–Ñми етноÑу Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ€Ñ–Ð² музики. Музичні інÑтрументи українців поділÑлиÑÑ Ð½Ð° ударні, духові та Ñтрунні.
До найдавніших ударних відноÑÑÑ‚ÑŒ бубон, бугай, тулумбаÑ. Крім того, Ð´Ð»Ñ ÑÑ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ ÑˆÑƒÐ¼Ð¾Ð²Ð¸Ñ… ефектів викориÑтовували деÑкі предмети побуту — підкову, рубель, качалку тощо. Бубон — дерев’Ñний обруч діаметром близько 50 Ñм, на Ñкому закріплювалаÑÑŒ мембрана зі шкіри. Ð’ обручі робили прорізи, куди вмонтовували маленькі дзвіночки, металеві плаÑтинки — брÑзкальцÑ. Ðа Запорізькій Січі набули великого Ð¿Ð¾ÑˆÐ¸Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚ÑƒÐ»ÑƒÐ¼Ð±Ð°Ñи — металеві, чаÑто мідні, казани, затÑгнуті шкірÑною мембраною, по Ñкій вдарÑли дерев’Ñним молотком. Любили українці Ñ– Ð±ÑƒÐ³Ð°Ñ â€” інÑтрумент у формі невеликого конуÑоподібного барильцÑ. Ðа мембрані був проріз, куди вÑтавлÑли пучок кінÑького волоÑÑÑ (“хвіÑÑ‚â€). При Ñмиканні його вологими пальцÑми добувавÑÑ Ñильний звук, Ñхожий на Ñ€ÐµÐ²Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ³Ð°Ñ (звідÑи походить Ñ– назва).
Співучий народ Ñтворив також цілий Ñ€Ñд духових інÑтрументів: Ñопілку (денцівку, зубівку, флоÑру), трембіту, ріг, Ñурму, трубу, волинку. Ðайулюбленішою була Ñопілка — інÑтрумент, виготовлений із калинової гілки, бузини, ліщини, очерету та ін. Довжина ÑÑгала 30–40 Ñм, у нижньому кінці проÑвердлювали 5–6 дірочок. У західних регіонах побутували різновиди Ñопілки — денцівка, дводенцівка, флоÑра, а також трембіта — довга (до 3 м) конічна дерев’Ñна труба без отворів. Діаметр Ñ—Ñ— поÑтупово збільшувавÑÑ Ð²Ñ–Ð´ 25 до 60 Ñм, утворюючи розтруб (голоÑницю). Така конÑÑ‚Ñ€ÑƒÐºÑ†Ñ–Ñ Ð½Ð°Ð´Ð°Ð²Ð°Ð»Ð° трембіті потужного звучаннÑ. У козацьких полках бойовий запал піднімала Ñурма — дерев’Ñна трубка із 7-ма дірочками Ñ– розтрубом у нижній чаÑтині. Старовинним народним інÑтрументом була волинка (коза, дуда), що виготовлÑлаÑÑ Ñ–Ð· овечої чи козÑчої шкіри, трубок, клапанів, вÑтавлених у міх.
Улюбленими Ñтрунно-щипковими інÑтрументами були бандура, торбан (панÑька бандура), поширений Ñеред козацької Ñтаршини, панÑтва, духовенÑтва. Торбан мав овальний, більш витÑгнутий, ніж у бандури, корпуÑ, від 30 до 60 Ñтрун та приÑтрунків. Значного Ð¿Ð¾ÑˆÐ¸Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð±ÑƒÐ»Ð¸ в Україні Ñ– цимбали. Ð‡Ñ…Ð½Ñ Ñ€ÐµÐ·Ð¾Ð½Ð°Ð½Ñна коробка має форму трапеції, над верхньою декою Ñкої натÑгнуто Ñтруни. Ðа цимбалах грали, ударÑючи паличками по Ñтрунах.
[ред.] Література
- Гайдай Л. ІÑÑ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ Ð£ÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½Ð¸ в оÑобах, термінах, назвах Ñ– понÑÑ‚Ñ‚ÑÑ…. — Луцьк: Вежа, 2000.
- Сайт музею театрального, музичного Ñ– кіномиÑтецтва України
- УкраїнÑькі народні музичні інÑтрументи