Хорватська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Хорватська мова
Поширена в:	Хорватія, Боснія і Герцеґовина
Регіон:	Європа
Кількість носіїв:	6 млн.
Місце:	75
Класифікація:	Індо-Європейська  Балтослов'янська   Слов'янська    Південно-слов'янська     Хорватська мова
Офіційний статус
Державна:	-
Офіційна:	Сербія, Хорватія, Італія (Молізе), Австрія (Бурґенланд)
Регулює:	Управління стандартизації сербської мови
Коди мови
ISO 639-1	hr
ISO 639-2	scr
SIL	hrv

Хорватська мова (Хрватски jезик / Hrvatski jezik) — одна з південно-слов'янських мов. Розповсюджена у Боснії і Герцеґовині, Хорватії, а також в Австрії та Італії. Хорватський варіант сербохорватської мови, який після розпаду Югославії вважається окремою мовою.

Має три діалекти, які за варіантами займенника «що» у цих діалектах, називаються штокавський, чакавський та кайкавський. Відмінності між цими діалектами виникли ще у дописемну епоху історії слов’янських народів.

Мові властиві довгі та короткі голосні та тонічний (музикальний) наголос, що відрізняє її від усіх інших слов’янських мов. Існує складоутворюючий сонант [r].

Іменники, прикметники, займенники та числівники змінюються за відмінками.

Дієслово має розвинену систему дієвідміни: чотири ряди простих та складних форм минулого часу, два ряди форм майбутнього часу. Інфінітив може заміняти конструкція зі сполучника «да» і форми теперішнього часу.

Літературна мова створена у першій половині XIX століття на основі штокавських говірок. У її формуванні визначну роль відіграли серб Вук Караджич та хорват Людевит Ґай. Об'єднання у літературній мові особливостей різних діалектів дало велику варіативність літературної мови як у лексиці, так у фонетиці і морфології. Орфоепічна норма вимови – подвійна: на місці старого «ятя» (Ѣ) допускається вимова [e] або [je], що відповідно називається екавською та ієкавською вимовою.

Найдавніші писемні пам'ятки датуються XII сторіччям (Башчанський надпис, написаний глаголицею, близько 1100 року; Грамота Куліна, написана кирилицею 1189 року). У теперішній мові використовуються латинський алфавіт.

[ред.] Приклад

«Заповіт» Т.Г. Шевченка 
хорватською мовою
(переклад Десанки Максимовича)
-----
PORUKA
---
Kad umrem, sahranite me
Tamo usred stepe,
Usred stepe nam široke,
Ukrajine lepe,
Da polja širokoskuta
I Dnjepra okuke
Mogu naći među njima,
Slušati njegove huke
Kad ponese s Ukrajine
Krv naših zlotvora;
Kroz poljane i planine
Sve do sinjeg mora.
I ja ću iz zavičaja
Poći sve do Boga
Da se molim – a do toga
Ne poznajem Boga.
Sahranite, ustanite,
Okove zbacite
I zlotvora crnom krvlju
Slobodu rosite.
U velikoj porodici
Srećni srećom novom
Setite se, pomenite
Mene dobrim slovom.
-----
(Джерело: Т.Г.Шевченко, 
Заповіт мовами народів світу, 
К., «Наукова думка», 1989)