Целюлоза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Целюлоза
Дані приведені за стандартними умовами (25 °C, 100 кПа)

Целюлоза (клітковина), (С₆Н₁₀О₅)_x - полісахарид, волокниста речовина, головна складова частина оболонки рослинних клітин. Величина Х в молекулах целюлози завжди складає приблизно 3000, але може досягати від 6000 до 12000. Найбільш чиста природна целюлоза – бавовняне волокно – складає 85-90 % целюлози. В деревині хвойних дерев приблизно 50% целюлози (в склад деревини поряд з целюлозою входять її супутники, серед них важливішим є лігнин – природний полімер, побудований із декількох ароматичних сполук ряду бензолу, і геміцелюлози – споріднені з целюлозою полісахариди).

Значення целюлози дуже велике, достатньо вказати, що велика кількість бавовняного волокна йде на виробництво бавовняно-паперових тканин. З целюлози виробляють папір і картон, а шляхом хімічної переробки – цілий ряд різноманітних продуктів: штучне волокно, пластичні маси, лаки, бездимний порошок, етиловий спирт.

Целюлоза не розчиняється в воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розчеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в’язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем по реакції з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовлюється пергаментний папір.

При тривкій дії на целюлозу концентрованих розчинів мінеральних кислот вона при підігріві піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.