Ґо (гра)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити.
Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

Дошка Ґо та камені

Ґо - (кит. 圍棋,围棋, вейцзі; кор. 바둑падук; яп. 囲碁, іґо) — стародавня китайська настільна гра. З'явилась у Китаї понад 2 тисячі років тому. Це стратегічна гра, грають двоє, гра може тривати від 10 хвилин до нескінченності.

[ред.] Огляд гри

Грають у Ґо ставлячи по черзі чорні та білі камені на дошку. Ціль гри - захопити якомога більшу територію на дошці каменями свого кольору, не дозволяючи супротивнику оточити свої камені. Незважаючм на прості правила - стратегія гри може бути дуже складною. Професійні гравці роками відшліфовують свою стратегію гри. Вважається що у стратегічному плані Ґо складніша за шахи.

Зазвичай Ґо класифікують як абстрактну настільну гру. Однак аналогія між Ґо та військовою битвою очевидна. У творі китайської класичної літератури "Мистецтво війни", наприклад, іноді звертаються до стратегії Ґо. Справжні війни закінчуються підписанням мирної угоди. Партія Ґо закінчується коли обидва гравці погоджуються що гру закінчено. Тільки після цього підраховують очки.

[ред.] Правила

Гра грається на дошці з решіткою горизонтальних й вертикальних ліній. Камені виставляються на перехрестя ліній. Класичний варіант гри проводиться на дошці 19х19, для навчання й тренування використовуються менші дошки: 13х13 та 9х9.

Гра починається на порожній дошці. Розпочинають чорні. Далі супротивники по черзі виставляють камені на незайняті перехрестя. Виставлений на дошку камінь не рухається, проте може бути знятий із дошки.

Камінь або група каменів знімаються з дошки в тому випадку, коли усі сусідні з ними перехрестя по-горизонталі й по-вертикалі окуповані каменями іншого кольору.

Самовбивчий хід заборонено, якщо при цьому з дошки не знімаються камені супротивника.

Заборонено повторювати позицію.

[ред.] Історія

Батьківщина гри — Китай. Перші згадки про Ґо належать до 6 ст. (548 р.) до н. е. За винятком розмірів дошки та початкової позиції правила не змінювались з часів появи гри дотепер, що робить Ґо ще й найдревнішою настільною грою.

Легенда каже, що гру вигадав китайський імператор Яо (2337 - 2258 до н. е.) щоб навчити свого сина дисципліни, концентрації та врівноваженості. Інша версія стверджує що древньокитайські генерали використовували папір та камені щоб позначати позиції військ. Ще одна думка каже, що Ґо відображає боротьбу з паводком.

[ред.] Традиційне спорядження

Традиційна дошка для гри у Ґо (у Японії її називають "гобан") з цілого шматка дерева і часто на ніжках. Найкращі дошки роблять з дерева Кайя, деревина якого має золотистий відтінок, а кращі з кращих зроблені з дерев Кайя, вік яких складає до 700 років.

Гравці сидять на подушках (забутонах), що лежать на підлозі. Камені (ґо-іші) тримають у горщиках з цільного дерева (ґо-ке). Білі камені зроблені з раковин молюсків, а чорні — з чорного сланцю, що дуже гладкий.

[ред.] Ґо в Україні

Ґо в Україні розвивається із середини сімдесятих, завдяки зусиллям ентузіастів-любителів. Створена Українська федерація Ґо, проводяться чемпіонат України, кубок України, турнір Український Мейдзін, турнір на кубок посла Японії та інші. Клуби ґо існують в Києві, Одесі, Рівному, Харкові, Дніпропетровську, Кривому Розі й у інших містах. Українські представники на світовому чемпіонаті серед любителів традиційно займають місця в другому десятку.