Carmina Burana

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Обкладинка партитури до кантати Carmina Burana із зображенням Колеса Фортуни

Carmina Burana (Ка́рміна Бура́на) — сценічна кантата, написана композитором Карлом Орфом у 1935-1936. Її повна латинська назва Carmina Burana: Cantiones profanae cantoribus et choris cantandae comitantibus instrumentis atque imaginibus magicis, що означає «Пісні Баварії: Мирські пісні для виконання співаками та хорами, спільно з інструментами та магічними зображеннями». Carmina Burana — це частина Trionfi, музичного триптиху, який також включає в себе кантати Catulli Carmina та Trionfo di Afrodite. Найбільш відомою є хорова композиція O Fortuna яка відкриває та завершує твір.

Зміст

1 Текст
2 Оркестровка
- 2.1 Вокал
- 2.2 Інструменти
3 Структура
4 Література
5 Посилання

[ред.] Текст

Робота Орфа базується на 24 поемах із збірки середньовічної поезії, названої Carmina Burana. Назва Carmina Burana буквально означає Пісні Баварії. Це пов’язано з тим, що оригінальний манускрипт збірки було знайдено у Баварії у Бенедиктинському монастирі.

Орф вперше зіткнувся с цими текстами у публикації Джона Едінгтона Сімонда Вино, Жінка та Пісня 1884 року, яка містила англомовні переклади 46 поем із збірки. Мішель Гофман, студент-юрист та ентузіаст вивчення грецької та латини мов, допомогав Орфу у виборі 24 поем та складанні з них лібретто.

Це лібрето включає вірші як латиною, так і середньоверхньонімецькою. Воно охоплює широке коло світських тем, актуальних як у XIII сторіччі, так і в наш час: мінливість удачі та багатства, швидкоплинність життя, радість повернення весни та зодоволення від пияцтва, обжерливості, азартних ігор та плотської любові.

[ред.] Оркестровка

[ред.] Вокал

солісти: сопрано, тенор та баритон
- додаткові короткі соло: 2 тенори, баритон та 2 баси

змішаний хор
камерний хор
дитячий хор

[ред.] Інструменти

Дерев’яні духові інструменти
- 3 флейти
- 3 гобоя
- 3 кларнети
- 2 фаготи та контрафагот
Мідні духові інструменти
- 4 валторни
- 3 труби
- 3 тромбони
- 1 туба
Ударні інструменти: литаври, глокеншпіль, ксилофон, кастаньєти, трещотка, бубонці, трикутник, antique cymbals, тарілка креш, підвішена тарілка, там-там, оркестрові дзвони, бубон, малий військовий барабан, бас-барабан, челеста
2 фортепіано
Струнні інструменти

[ред.] Структура

Carmina Burana складається з п’яти основних частин, кожна з яких містить декілька окремих музичних дій.

Fortuna Imperatrix Mundi [Фортуна, Цариця Світу]
Primo vere [Весна] — включає внутрішню сцену Uf dem Anger [У Низині]
In Taberna [В Таверні]
Cours d’amours [Суд Любові]
Blanziflor et Helena [Blanziflor and Helena]

Композиційна структура багато у чому засновано на ідеї обертання Колеса Фортуни. Малюнок колеса було знайдено на першій сторінці Burana Codex. Він також містив чотири фрази, написані на ободі колеса:

«Regno, Regnavi, Tum fine regno, Regnabo» [Я правлю, Я правив, Моє правління скінчилося, Я буду правити]

Під час кожної сцени, а іноді і під час однієї дії, Колесо Фортуни повертається, щастя обертається сумом, а надія змінються горем. O Fortuna, перша поема в редакції Шмеллера, завершує коло, формуючи кістяк композиції твору.

[ред.] Література

Steinberg, Michael. «Carl Orff: Carmina Burana.» Choral Masterworks: A Listener's Guide. Oxford: Oxford University Press, 2005, 230-242.
Babcock, Jonathan. «Carl Orff's Carmina Burana: A Fresh Approach to the Work's Performance Practice.» Choral Journal 45, no. 11 (May 2006): 26-40.