Ангел

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ангели

Ангел (янгол) — в християнській, мусульманській і іудейській релігіях надприродня істота, посередник між Богом і людьми, виконує волю Бога. У християнській релігії ієрархія ангелів складається з дев'яти ступенів, що включають серафимів, херувимів, тронів (що споглядають бога й відображають його славу), архангелів та інші. Добрі ангели служать богові й людям (наприклад, ангел хоронитель), злі ангели (диявол, сатана), які збунтувалися проти Бога, схиляють людей до гріха

Зміст

1 Етимологія
2 Ангели в християнстві
- 2.1 Чини ангелів
3 Див. також

[ред.] Етимологія

Грецьке слово дав.-гр. ἄγγελος — прямий переклад євр. מלאך мал'а́х з тим же значенням, від архаїчного кореня євр. ???, «посилати», засвідченого в угаритській мові; прямо з івриту позичено арабське слово араб. ملاك мала́к.

[ред.] Ангели в християнстві

У християнстві вважається, що кожна людина має свого ангела хоронителя. Існування ангелів було підтверджено папою Римським Іоанном Павлом ІІ в 1986.

Їх називають синами неба або синами Бога. Деякі богослови й конфесії (зокрема , Свідки Єгови) уважають що вони здатні схрещуватися з людьми, породжуючи велетнів (Буття 6:2-4). З іншого погляду, у даном випадку під синами Божими малися на увазі нащадки Сифа, а дочками людськими — нащадки Каїна.

У християнстві (насамперед, в аскетичній традиції) мета віруючого полягає в досягненні рівноангельского стану — у звільненні від страстей, беззаконь й в усвідомленні шляхів Бога.

У християнстві існує подання про ангелів-хоронителів, що посилають до людини після таїнства хрещення. Існує також подання про занепалих ангелів, які прокляті Богом за неслухняність.

[ред.] Чини ангелів

У трьох Посланнях ап. Павла (між 48 й 58 рр.) названі додатково до ангелів: престоли, панування, початку, влади й сили.

У своєму комментарі «Правила святих апостолів» св. Григорій Богослов (нар. бл. 394) пише, що існують дев'ять ангельських чинів: ангели, архангели, престоли, панування, початку, сили, сяйва, сходження й сили розумні (розуміння).

Св. Кирило Ієрусалимський виділяє також дев'ять чинів, хоча в такому порядку: «…Посем згадуємо…всю тварину…невидиму, Ангелів, Архангелів, Сили, Панування, Початку, Влади, Престоли, Херувимів многоочих (Єз. 10:21 й 1:6), як би говорячи з Давидом: возвеличте Добродії із мною (Пс. 33,4). Поминаємо ж і Серафимів, яких Духом Святим бачив Ісая, що стояли окрест Божия Престолу, двома крилами закриваючи обличчя своє, і двома закриваючи ноги свої, а двома літав, викликаючи: Святий, Святий, Святий Господь Саваоф (Іс. 6:2-3). І для того віддане нам від Серафимів Богослов'я це повторюємо, так соделаемся причастниками пісні вкупі із премирними воїнствами».

Св. Панас Великий (нар. 373) виділяв «…небесні сяйва, престоли, панування, є небо, херувими й серафими й безліч ангелів».

В одній зі своїх проповідей св. Амфілохій Іконійський (розум. 394) перераховують: Херувими, Серафіми, Архангели, Панування, Сили й Влади.

Основою для створення церковного вчення про ангелів є написана в V столітті книга Діонісія Ареопагіта «Про небесну ієрархію» (грец. «Περί της ουρανίας», лат. «De caelesti hierarchia»), більше відома в редакції VІ століття.

За Діонісієм Ареопагітом ангели розташовуються в наступному порядку:

Перший чин (вища ієрархія)

Серафими (євр. שׂרפים — палаючі, полум'яніючі, вогненні, дав.-гр. σεραφίμ (Іс. 6:2-3)) — шестикрилі ангели. «Полум'яніючі», «Вогненні». Вони полум'яніють любов'ю до Бога й багатьох спонукають до неї.
Херувими (дав.-гр. χερουβίμ від євр. כרובים, керубим — заступники, розуми, розповсюджувачі пізнання, вилив мудрості (Буття 3:24; Єз. 10; Пс. 17:11)) — четырехкрылые й четырехликие ангели. Їхнє ім'я значить: вилив премудрості, освіта. Сатана був із чину херувимів.
Престоли (дав.-гр. θρόνοι), відповідно до Діонісію: «Богоносні» (Єз 1:15-21; 10:1-17) — на них Господь сидить як на престолі й вирікає Суд Свій.

Другий чин (середня ієрархія)

Панування, дав.-гр. κυριότητες, лат. dominationes (Кіл 1:16) — наставляють поставлених від Бога земних володарів мудрому керуванню, учать володіти почуттями, приборкувати гріховні прагнення.
Сили, дав.-гр. δυνάμεις, лат. potestates (Рим 8:38; Еф 1:21) — творять чудеса й низпосилають благодать чудотворення й прозорливості догідникам Божим.
Влади, дав.-гр. ἐξουσίες, лат. vіrtutes (Кіол 1:16) — мають владу приборкувати силу диявола.

Третій чин (нижча ієрархія)

Начала (архонти), дав.-гр. ἀρχαί, лат. principates (Рим 8:38; Еф 1:21; Кол 1:16) — їм доручено управляти Всесвітом і стихіями природи.
Архангели (начальники з), дав.-гр. ἀρχάγγελοι} — Михаїл (Откр 12:7) — учителі небесні, учать людей, як надходити в житті.
Ангели, дав.-гр. ἀγγελοι — найбільш близькі до людей. Вони оголошують наміри Божиї, наставляють людей до доброчесного й святого життя. Гаврило (Лук 1:26); Рафаїл (товит 5:4); (Для Псевдо-Діонісія архангел Михаїл є «ангелом»); Сім Ангелів із золотими чашами, наповненими гнівом Бога (Откр 15:1); Ангел Безодні Аваддон з ланцюгом і ключем від безодні (Откр 9:1, 11; 20:1); Сім Ангелів із трубами (Откр 8:6).