Мармарощина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мармарощина (румунське Maramures, Марамуреш) - українська етнічна територія в закарпатській Румунії.

Межує з українським Закарпаттям.

Головні міста - Бая-Маре, Сату-Маре (укр. Сатмір) і Сігет (укр. Сигет).

Ріки краю: Тиса, Самош і Красна.

Багато яблуневих садів.

[ред.] Історія

5 сторіччя — край був заселений слов'янами (білі хорвати).
10 сторіччя — прикордонний край Угорщини Борсова (або Боршова; англ. Borsova; згодом став округою Берег (Берегове)) заснована Штефаном (Stephen) I-им.
11-те сторіччя — виділена округа Мармарощина з області Борсова (головне місто Борша (Borşa)).
1241 р. — татарська навала знищила тут до 50% населення.
1353 р. — мармароський князь Драґош (Dragoş) посланий Луї І заснував Молдову васальну Угорщині.
1359 р. — мармароський князь Богдан здобув незалежність для Молдови і став її володарем.
В середньовіччі Мармарощина була відома багатими покладами солі (шахти) і згодом за деревину.
За рішенням Паризької мирної конференції 1920 року (Treaty of Trianon, 1920)історичний край Мармарощина був розділений між Чехословаччиною (60% території) і Румунією (південніше річки Тіса; 40 % території).
У 1944-1945 роках за бажанням місцевого населення Марамарощина могла бути приєднана до радянської України.

[ред.] Українське життя

При довгих роках румунізації на території Мараморощини досі зберігається українська мова і в місті Сігет діє український ліцей. Майже все населення краю можна назвати нащадками українців, але знають про свої українські корені мало.