Мойсей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мойсей (витягнений чи врятований з води) — біблійний персонаж із Закону Мойсея у Старому Заповіті. За Біблією — вождь і законодавець народу єврейського, пророк і перший священний автор. Пророк у християн, юдаїстів і мусульман.

[ред.] Історія Мойсея

Коли народився Мойсей, його мати три місяці приховувала його народження через наказ фараона вбивати немовлят-хлопчиків, а потім поклала дитину в корзину і залишила на березі річки. Дитину знайшла дочка фараона і вирішила взяти її собі, а рідна мати викормила його. Коли Мойсей виріс, він зрозумів, що євреям в Єгипті живеться дуже тяжко: вони важко працюють і зазнають знущань. Згодом, коли фараон хотів покарати Мойсея за вбивство єгиптянина, той втік в землю Медіамську, де одружився на Сепфорі і в нього народився син.

Одного разу Мойсею явився Господь в вигляді палаючого теренового куща, і сказав, звертаючись до нього, що зрозумів страждання свого народу і вирішив звільнити його і вивести в іншу землю, тому Мойсей мав піти до фараона, всім розповісти про своє видіння і передати волю Господа. Проте фараон не погодився відпустити ізраїльський народ з Єгипту, а життя євреїв ще погіршилося. І тоді Господь послав кару на Єгипет: вода перетворилася на кров, трапилося нашестя жаб та мух, епідемія язви, град, саранча та темрява, смерть всіх первістків та всього першородного від тварин. Лише після цього фараон відпустив євреїв і після 430 років життя в Єгипті вони залишили його. Ця подія – вихід євреїв з Єгипту – велике свято для їудеїв. В цей день вони святкують Пасху. В Старому Заповіті детально описаний устав Пасхи.