Бенедикт XVI
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Бенедикт XVI | |
|---|---|
 |
|
| Nos ergo debemus sublevare huiusmodi, ut cooperatores simus veritatis | |
 |
|
| В миру: | Йозеф Алоїс Ратцингер |
| Народжений | 16 квітня 1926 Марктль-ам-Інн, Баварія, Німеччина |
| Початок понтифікату | 19 квітня 2005 |
| Інтронізація: | 24 квітня 2005 |
| Кінець понтифікату' | |
| Попередник: | Іван Павло ІІ |
| Наступник: | |
| Портали: Історія | |
Папа Римський Бенедикт XVI (лат. Benedictus PP. XVI, народився як Йозеф Алоїс Ратцингер 16 квітня 1927 в місті Марктл на Інні, Баварія, Німеччина) — 265-тий і поточний Папа Римський, голова Католицької церкви та суверен держави Ватікан.
Він другий Папа не-італієць, який посів престол святого Петра. Перед обранням очолював колегію кардиналів і конгрегацію з питань віровчення. Він також був одним з найбільш наближених до Івана Павла II людей.
Один із найближчих співпрацівників Івана Павла II. Автор близько 60 книг (Введення у християнство, Есхатологія, Звіт про стан віри, Бог Ісуса Христа, Сіль землі, Християнство та Католицька Церква на зламі тисячоліть тощо).
[ред.] Біографія
Йозеф Ратцінґер народився у Страсну Суботу, 16 квітня 1927 в маленькому баварському місті Марктл-ам-Інн року в родині офіцера поліції.. У 1939 вступає до католицької духовної семінарії в Траунштайні (Traunstein).
У 1943 році 16-річний семінарист був призваний в армію до корпусу протиповітряної оборони, а 1944 року - до вермахту. У 1945 році інтернований німецький солдат попав до табору союзників, про який досі згадує з жахом. 29 червня 1951 року, мюнхенський кардинал Фаульхабер рукопоклав Ратцингера в сан священика.
1953 року 26-річний Йозеф блискуче захистив дисертацію про спадщину Святого Августіна і прославився як один з кращих теологів Німеччини. 1959 року Ратцингер став викладачем кафедри теології Боннського університету, а 1966-го - головним експертом у питаннях догматичної теології в університеті Тюбінгена, де стався ще один перелом в житті святого отця. Йозеф Ратцингер озвався бути головним ідеологічним опонентом промарксистських студентських заворушень, що охопили в 60-і роки всю Європу. 1972 року на противагу антиклерикальним журналам і газетам, що заполонили Європу, Ратцингер заснував теологічний журнал Communio, який досі є одним з найбільш популярних католицьких видань світу. У березні 1977 рукоположений у єпископи (опікувався дієцезіями в Мюнхені та Фрізінґені), а в червні того ж року Папа Павло VI звів його в сан кардинала.
Йозеф Ратцингер - інтелектуал і богослов, знає 10 мов і має 8 докторських ступенів з теології та філософії, і при цьому переконаний консерватор. Він отримав прізвисько "залізний кардинал". Прославився своїм лютим неприйняттям розлучень, абортів, гомосексуальних браків, клонування та мультикультуралізму. Хоча за віком є кардинали старші за його, він перебував у кардинальскому сані довше за всіх (з 1977 року).
Як радник-теолог при кардиналі Йозефі Фринґусі він брав участь у Другому Ватканському соборі, який реформував Католицьку церкву, але не схвалює деяких його реформ.
1980 - відхилив пропозицію Папи Івана Павла II очолити Конґреґацію католицької освіти.
1981 - погодився з призначенням на пост префекта Конґреґації віри, який займав до піднесення у гідність Папи.
3 грудня 2002 року Ратцінґера обрано деканом кардинальської колеґії. Він був також членом комісії Ecclesia Dei, створеної на підставі однойменного Motu proprio Папи Івана Павла II.
19 квітня 2005 р. обраний Папою Римським, прийнявши ім'я Бенедикта XVI.
[ред.] Погляди
Звичайно Бенедікт XVI розглядється як консервативний Папа, особливо в порівнянні з Іваном Павлом II. У 2000-х роках американські єпископи схвалили новий переклад Святого Писання, в якому багато термінів чоловічого роду були замінені на поняття середнього роду (щоб не дискримінувати жінок). Кардинал Ратцингер домігся заборони "ревізіоністського" перекладу.
Тим часом в Німеччині нещодавно вийшла друком книжка самого Йозефа Ратцингера, де уродженець Баварії розповів про своє бачення майбутнього католицизму. З неї випливає, що Й.Ратцингер пропонує консервативний шлях розвитку церкви і "повернення до джерел". У своєму огляді книжки Й.Ратцингера газета Suddeutsche Zeitung писала, що кардинал вважає європейське християнство порятунком для цивілізації на континенті.
У 2003 р. в Інтернеті з'явився сайт англійською мовою, присвячений життю і служінню кардинала Йозефа Ратцингера, префекта Конгрегації віровчення. На головній сторінці задекларовано місію кардинала Йозефа Ратцингера - проголошувати і захищати доктрину віри і моралі в католицькому світі. Ці слова Івана Павла II багато в чому пояснюють популярність фан-клубу кардинала.
[ред.] Ресурси Інтернет
|
Папи Римські Петро • Лін • Анакліт • Климент I • Еварист • Олександр I • Сікст I • Телесфор • Гігін • Пій I • Анікет • Сотер • Елевтерій • Віктор I • Зеферин • Калікст I • Урбан I • Понтіан • Антер • Фабіан • Корнелій • Луцій I • Стефан I • Сікст II • Діонісій • Фелікс I • Євтихій • Гай • Марцелін • Марцел I • Євсевій • Мильтіад • Сільвестр I • Марк • Юлій I • Ліберій • Дамасій I • Сиріцій • Анастасій I • Инокентій I • Зосима • Боніфацій I • Целестін I • Сікст III • Лев I • Гіларій • Сімпліцій • Фелікс III (II) • Геласій I • Анастасій II • Симах • Гормізд • Іоанн I • Фелікс IV (III) • Боніфацій II • Іоанн II • Агапіт I • Сільверій • Вігілій • Пелагій I • Іоанн III • Бенедикт I • Пелагій II • Григорій I • Сабініан • Боніфацій III • Боніфацій IV • Адеодат I • Боніфацій V • Гонорій I • Северин • Іоанн IV • Теодор I • Мартин I • Євгеній I • Віталій • Адеодат II • Домн • Агафон • Лев II • Бенедикт II • Іоанн V • Конон • Сергій I • Іоанн VI • Іоанн VII • Сизиній • Костянтин • Григорій II • Григорій III • Захарій • Стефан II • Стефан II (III) • Павло I • Стефан III (IV) • Адріан I • Лев III • Стефан IV (V) • Пасхалій I • Євгеній II • Валентин • Григорій IV • Сергій II • Лев IV • Бенедикт III • Миколай I • Адріан II • Іоанн VIII • Марин I • Адріан III • Стефан V (VI) • Формоз • Боніфацій VI • Стефан VI (VII) • Роман • Теодор II • Іоанн IX • Бенедикт IV • Лев V • Сергій III • Анастасій III • Ландон • Іоанн X • Лев VI • Стефан VII (VIII) • Іоанн XI • Лев VII • Стефан VIII (IX) • Марин II • Агапіт II • Іоанн XII • Лев VIII • Бенедикт V • Іоанн XIII • Бенедикт VI • Бенедикт VII • Іоанн XIV • Іоанн XV • Григорій V • Сильвестр II • Іоанн XVII • Іоанн XVIII • Сергій IV • Бенедикт VIII • Іоанн XIX • Бенедикт IX • Сильвестр III • Бенедикт IX • Григорій VI • Климент II • Бенедикт IX • Дамасій II • Лев IX • Віктор II • Стефан IX (X) • Ніколас II • Олександр II • Григорій VII • Віктор III • Урбан II • Пасхалій II • Геласій II • Калікст II • Гонорій II • Іннокентій II • Целестин II • Луцій II • Євгеній III • Анастасій IV • Адріан IV • Олександр III • Луцій III • Урбан III • Григорій VIII • Климент III • Целестин III • Іннокентій III • Гонорій III • Григорій IX • Целестин IV • Іннокентій IV • Олександр IV • Урбан IV • Климент IV • Григорій Х • Іннокентій V • Адріан V • Іоанн XXI • Миколай III • Мартин IV • Гонорій IV • Миколай IV • Целестин V • Боніфацій VIII • Бенедикт XI • Климент V • Іоанн XXII • Бенедикт XII • Климент VI • Іннокентій VI • Урбан V • Григорій XI • Урбан VI • Боніфацій IX • Іннокентій VII • Григорій XII • Мартин V • Євгеній IV • Миколай V • Калікст III • Пій II • Павло II • Сікст IV • Іннокентій VIII • Олександр VI • Пій III • Юлій II • Лев X • Адріан VI • Климент VII • Павло III • Юлій III • Марцел II • Павло IV • Пій IV • Пій V • Григорій XIII • Сікст V • Урбан VII • Григорій XIV • Іннокентій IX • Климент VIII • Лев XI • Павло V • Григорій XV • Урбан VIII • Іннокентій X • Олександр VII • Климент IX • Климент X • Іннокентій XI • Олександр VIII • Іннокентій XII • Климент XI • Іннокентій XIII • Бенедикт XIII• Климент XII • Бенедикт XIV • Климент XIII • Климент XIV • Пій VI • Пій VII • Лев XII • Пій VIII • Григорій XVI • Пій IX • Лев XIII • Пій X • Бенедикт XV • Пій XI • Пій XII • Іоанн XXIII • Павло VI • Іван Павло І • Іван Павло II • Бенедикт XVI |
