Густав II Адольф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гу́став II Адо́льф (1591—1632) — шведський полководець і король (з 1611), син шведського короля Карла IX і Крістіни Голштінської.

Його двадцятирічне правління стало однією з найбільш блискучих сторінок в історії Швеції. Карл IX присвятив багато турбот і праці вихованню Густава. Він був одним з найбільш освічених правителів свого часу; говорив вільно німецькою, голландською, французькою, італійською і латиною; розумів російську, і польську мови. Густав захоплювався математикою і історією. З 11 літнього віку Густав, був часто бував на засіданнях сейму і на нарадах батька, та при прийомах іноземних послів.

На молодого Густава мали великй вплив Іоанн Шітте і Аксель Оксеншерна. Останнього Густав на початку свого правління призначив канцлером і зберіг прихильність до нього до самої смерті.

[ред.] Правління

Вступивши на престол, Густав Адольф успадкував від батька ворожнечу до аристократії і три війни — з Данією, Росією і Польщею. Аристократію Густав схилив на свій бік, надавши багато привілеїв і обіцяючи у всіх справах радитись з сеймом. Данську війну, яку ще називають Кальмарською війною, король закінчив у 1613 р. заключивши мир в Кнереде. Непорозуміння між Швецією і Росією виникли ще при Карлі IX. Війна з Москвою, що мала на меті відтіснити росіян з Балтики і, зокрема, з Фінської затоки закінчилася в 1617 році Столбовським миром, за яким шведи закріпились на побережжі Фінської затоки. Згодом вся увага Густава була звернена проти Польщі - почалася тривала династична боротьба - польський король Сигізмунд III походив з династії Ваза і претедував на успадкування шведського трону. Війна з перервами тяглась з 1618 по 1629 рік, велася переважно на території польського королівства. Декілька разів сторони заключали перемир'я. Польщі надавали підтримку Габсбурги. Англія, Франція і Нідерланди намагались залучити Швецію до боротьби проти Габсбургів на території Німеччини. Густаву обіцяли величезну фінансову допомогу і всіляку підтримку. У 1629 році між Швецією і Польщею було заключене 6-рячне перемир'я. Густав був готовий включитись в Тридцятирічну війну де у нього були і власні інтереси.

[ред.] Тридцятирічна війна

Докладніше у статті: Тридцятирічна війна

У 1630 Густав Адольф втрутився в тридцятирічну віну. Густав переслідував як релігійні, так і чисто політичні цілі. Прагнення Фердинанда II утвердитись на Балтиці викликало занепокоєння в Швеції. Густав боявся, що якщо в імператор закріпться на Балтиці, то буде допомагати польському королю Сигизмунду III Вазі претендувати на престол Швеції. Окрім того перемога католиків на Півночі Німеччини загрожувала і протестантській Швеції – в результаті, релігійні і політичні мотиви короля вступити в війну були взаємопов'зані. У Німеччині Густав перемагав кращих полководців того часу: графом Тіллі, у битві під Брейтенфельдом, і герцогом Валленштайном в битві під Лютценом. В останній король був убитий 6 листопада 1632 року. Одружений на Марії-Елеонорі Брандербурзькій, Густав мав двох дочок: Крістіну, яка в шестирічному віці зайняла шведський престол, і Крістіану-Августу (1623—1624, принцеса).

[ред.] Підсумки

Густав реформував шведську економіку, армію та державне управління, дав Швеції імпульс до прогресу і перетворив її на першокласну державу. Сейм при Густав став постійнодіючим, він спростив податкову систему, заключив торгові договори з Росією, Нідерландами, Іспанією і Францією, відновив Упсальський університет і заснував університет в Тарту, відкрив багато шкіл.