Коефіцієнт Пуассона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Коефіцієнт Пуасона - це міра зміни поперечних розмірів ізотропного тіла при деформації розтягу.

Коефіцієнт Пуасона є характеристикою речовини. Він позначається грецькою літерою ν або грецькою літерою σ і є величиною безрозмірною.

Зміст

1 Фізична природа
2 Межі
3 Див. також
4 Джерела

[ред.] Фізична природа

При розтягу стержня (одноосна деформація) його поперечні розміри змінюються. Міра цієї зміни задається коефіцієнтом Пуасона за допомогою формули

u x x = u y y = - ν u z z

де $u z z$ - повздовжня компонента тензора деформації, $u x x$ та $u y y$ - поперечні компоненти тензора деформації.

[ред.] Межі

Коефіцієнт Пуасона лежить в межах від -1 до 1/2. Для абсолютно нестисливого тіла ν = 1/2. Прикладом майже нестисливого тіла є вода. Для більшості матеріалів коефіцієнт Пуасона лежить в межах від 0 до 1/2. Для сталі й інших металів він близький до 0,3. Коефіцієнт Пуасона може бути від'ємним, хоча така ситуація екзотична. Це значить, що при розтягу поперечні розміри тіла збільшуються.