Альт (музичний інструмент)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Альт (іт. Viola) — струнно-смичковий музичний інструмент. Маэ 4 струни, що настроюються по квінтах - (c,g,d¹,a¹), тобто на квінту квинту нижче ніж у скрипки. Походить від віоли.

Зовні альт виглядає майже так само, як і скрипка, але дещо крупніше й масивніше (довжина - близько 410 мм). Звучання - більш глухе, гнусаве, що обумовлено тим, що розміри його корпусу не відповідають його строю. Конструювання інструменту більшого розміру, однак, недоцільно, оскільки інструемент буде неможливо тримати як на плечі (як скрипку), а ні між ніг (як віолончель).

( приклад звучання альту^файл ).

Звичайно альти грають середній голос в симфонічному оркестрі (в симфонічному оркестрі зазвичай 8-10 альтистів), альт є обов'язковим учасником смичкового квартета, іноді також є солюючим інструментом.

Діапазон альту - від с до e³, іноді вище. Ноти для альту пишуть в альтовому, та скрипковому (в ерхньому регістрі) ключах. В партитурі для симфонычного оркестру партія альтів пишеться між партією других скрипок, та партією віолончелей.

[ред.] Видатні альтисти

• Юрій Башмет (закінчив Львівську консерваторію)
• Вільям Примроз