Окапі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Окапі | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Окапі
|
||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||
Okapia johnstoni |
||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||
|
Ока́пі (Okapia johnstoni) — вид парнокопитних із родини жирафових, єдиний вид у своєму роді. Будовою тіла окапі більше нагадує коня, ніж жирафа. Також вони мають смужки, як у зебри. Але від зебр окапі знаходяться досить далеко, бо відносяться до іншого ряду.
Зміст |
[ред.] Особливості
Окапі мають хутро шоколадного кольору, що виблискує червоними відтінками. Кінцівки білі або світло-коричневі. Морда чорно-білого забарвлення. Шия та ноги значно видовжені, хоча і не у такій мірі, як у родича — степового жирафа. Самці мають два короткі роги; самиці рогів не мають. Вага окапі складає близько 230 кг. Довжина від голови до хвоста — близько 2 метрів; хвіст завдовшки 40 см. Зріст окапі 1,6 м. Самиці зазвичай дещо вищі від самців.
[ред.] Етимологія
Родове ім'я Okapia походить від місцевого слова o'api, тоді як видовий епітет (johnstoni) додано на честь Сера Гаррі Джонстона, який організував експедицію, що першою відкрила існування окапі для світової науки у ітурійських лісах Конго. Окапі — це сполучення двох слів лесе, Ока — це дієслово, яке означає відрубати, відрізати, а Кпі означає смужки, стріли. Легенди народу лесе говорять, що окапі сам прикрашає себе смужками, які ми бачимо на його тілі.
[ред.] Ареал
Єдиною державою, де збереглися окапі, є Демократична Республіка Конго. Окапі населяють густі тропічні ліси на півночі та сході країни. Наприклад, це заповідники Салонга, Маїко та Вірунга.
Сучасна чисельність окапі у дикій природі невідома. Ці тварини досить боязливі, а Демократична Республіка Конго страждає від громадянських воєн, тому мало що відомо взагалі про життя окапі на волі. Вирубка лісів, які заселяють ці тварини, напевно призводить до зменшення їхньої популяції. Обережні підрахунки вказують на те, що у природі можуть існувати від 10 тисяч до 20 тисяч цих тварин. У зоопарках світу їх налічується 45.
[ред.] Життя окапі
Як і жирафи, окапі харчуються перш за усе листям дерев, які вони хапають своїм рухливим язиком. Крім того, окапі харчуються травою, папороттям, грибами та фруктами. Окапі активні удень. Дорослі самиці мають чітко означені ареали, тоді як ареали самців перетинаються і не такі визначені. Окапі живуть поодинці. Часом вони збираються у невеличкі групи, але причина такої поведінки лишається невідомою.
Вагітність окапі триває 450 днів (15 місяців). Народження дитинчат залежить від пори року. У неволі окапі доживають до 30 років.
[ред.] Людина і окапі
Аборигени конголезьких джунглів знайомі з окапі зі стародавніх часів. Пігмеї полювали на окапі за допомогою викопаних та добре замаскованих ям. Коли вони зустріли експедицію Генрі Моргана Стенлі, яка була екіпірована конями, місцеві жителі розповіли про лісових тварин, які мають схожу зовнішність. У 1900 році англійці змогли придбати у аборигенів частини шкіри , і послали їх до Лондону, у Королівське Зоологічне товариство. Там невідомого звіра назвали Equus johnstoni (кінь Джонстона). Але вже у 1901 році, коли до Європи привезли цілу шкіру та два черепи окапі, помилку помітили та побачили подібність до невеликих жирафів Льодовикового періоду, чиї рештки у Європі були знайомі. Лише у 1909 році білій людині вдалося спіймати живого окапі.
[ред.] Зображення окапі
Окапі у Бристольському зоопарку, Англія |
Самець окапі з витягнутим язиком, Бристольський зоопарк |
Окапі у Честерському зоопарку, Англія |