Оцтова кислота
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Загальні | |
|---|---|
| Хімічна назва | Оцтова кислота |
 |
|
| Хімічна формула | C2H4O2 |
| Молярна маса | 60.05 |
| Синоніми | етанова кислота |
| Фізичні властивості | |
| Температура плавлення | 16.5 °C |
| Температура кипіння | 118.1 °C |
| Критична температура | 320 °C 5.78 МПа |
| Густина | 1.05 г/см3 |
| Кислотно-основні властивості | |
| pKa | 4.76 |
| Вогненебезпека | |
| Температура спалаху | 43 °C |
| Температура самозаймання | 427 °C |
| Вибухонебезпечна концентрація | 5-16% |
Оцтова кислота, CH3CO2H, відома людству з прадавніх часів, знаходиться у низьких коцентраціях в багатьох рослинних та тваринних системах. Оцет, 4 - 12 % розчин оцтової кислоти у воді, як продукт ферментації вина набув широкого використування більш ніж 5000 років тому.
Оцтова кислота є прозорою, безбарвною їдкою рідиною, що має різкий запах та небезпечну наривну дію. Утворює з металами солі - ацетати. Плавиться при 16.75 °C, кипить при 117.9 °C за нормального тиску. Оцтова кислота - один з базових продуктів промислового органічного синтезу. Більш ніж 65 % світового виробництва оцтової кислоти іде на виготовлення полімерів, похідних целюлози та вінілацетату. Полівінілацетат є основою багатьох ґрунтівних покрить та фарб. З ацетатної целюлози виготовляють ацетатне волокно. Оцтова кислота та її естери важливі промислові розчинники та екстрагенти.
