Угорці
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Угорці | |
---|---|
![]() Saint Stephen I • Matthias Corvinus • Gábor Bethlen • Бела Барток
Tivadar Kosztka • János Bolyai • Loránd Eötvös • József Eötvös |
|
Загальна кількість | 14,5 млн |
Найбільші розселення | Угорщина: 9 416 015 (2001) [1]Румунія: 1,431,807 (2002) США: |
Мова | угорська мова |
Релігія | католики |
Етнографічні групи |
Угорці, також мадяри (Magyarok — модьорок), угри (загальновживані західноєвропейська і слов'янська назви угорців — від тюркского племені оногурів) — народ з фіно-угорської групи, основне населення Угорщини (98% з 10,6 млн у 1977 рр.).
Зміст |
[ред.] Розселення
Живуть також як меншість у Румунії (1,6 млн), країнах колишньої Юґославії (0,5 млн), Словаччині (0,4 млн), країнах колишнього СРСР (160 тис.), Австрії (30 тис.) й інших країнах Західної Європи та Північної (США (0.6 млн), Канада (0.1 млн))і Південної Америки (Аргентина (20 тис.)) й Австралії (30 тис.), разом 13,5 млн.
[ред.] Мова
Див. докладніше статтю: угорська мова
Розмовляють угорською мовою, зближеною до фінської й естонської мов. Діалекти:
- західний задунайський,
- південний, або альфельдський,
- тиський, або дунайско-тиський,
- палоцький, або північно-західний,
- північно-східний,
- мезешегський, або закирайхагський,
- секейський.
Писемність на основі латинської графіки (з 10 століття).
[ред.] Релігія
За віровизнанням католики (68%; у тому числі 3% греко-католики) і протестанти (25%, переважно кальвіністи та лютерани).
[ред.] Історія
Угорці прибули на територію сучасної Угорщини в кінці 9 ст. з первісної батьківщини між Волгою й Уралом через південні українські степи.
На недовгий час утворили в міжріччі між Бугом, Дністром, Серетом і Прутом союз семи угорських племен. Витиснені звідти печенігами й болгарами, подалися в 895-896 рр. під проводом Арпада через Карпати до Панонії. Тут підкорили собі місцеве населення, гол. слов. (воно згодом асимілювалося), прийняли християнство й створили сильну централізовану державу Угорщину, до якої належали й українські землі на південь від Карпат - Закарпаття.
[ред.] Національний одяг
Традиційний одяг Угорців також вельми різноманітний. Жінки носили широкі сборчаті спідниці, часто надягаючі на декілька нижніх спідниць, короткі сорочки з широкими рукавами, яскраві безрукавки (пруслики). З'являтися на людях вони могли тільки в головних уборах - чіпцях, хустках.
Чоловічий костюм складався з полотняної сорочки, жилета і полотняних брюк (гат’я). Серед головних уборів переважали хутряні шапки і солом'яні капелюхи. Чоловічий верхній одяг - суконне пальто простого крою (губа), розшитий плащ (сюр), довга хутряна накидка (шуба).
[ред.] Кухня
Див. докладніше статтю: угорська кухня
Якщо традиційні форми костюма витиснені міським одягом, то в живленні у Угорців традиції достатньо стійкі. Вживають в їжу багато м'яса, овочів (капусти, помідорів і ін.), борошняних виробів (локшини, галушок), приправ (чорного і червоного перцю - паприки, лука). Найбільш відомі блюда - гуляш (густий м'ясний суп з луком і червоним перцем), перкельт (тушковане м'ясо в томатному соусі), паприкаш (тушковане куряче м'ясо з червоним перцем), турошчуса (локшина з сиром і шкварками). Популярна чорна кава. Серед алкогольних напоїв переважають виноградне вино, фруктова горілка палинка.
[ред.] Сім'я
Сучасна сім'я мала, у минулому була поширена велика патріархальна.
У традиційній духовній культурі Угорців, календарних і сімейних обрядах можна виділити елементи, пов'язані з дохристиянськими віруваннями, - сліди тотемізму, магії, шаманізму, простежуються деякі характерні міфологеми, наприклад, образ світового дерева ("до неба дістаюче дерево").
[ред.] Фольклор
У багатому фольклорі виділяються пісні і балади (наприклад, про разбійників-бетярів), казки (чарівні, жартівливі і ін.), історичні перекази, прислів'я.
Своєрідна угорська народна музика. У піснях "старого стилю" помітні риси, характерні для музичної творчості народів Поволжжя. Музика "нового стилю" склалася під західно-європейським впливом. Відомі угорські танці - вербункош, чардаш і ін.
[ред.] Угорці в Україні
У 1970 р. в межах УРСР жило 153 000 угорців, у тому числі в Закарпатській області 152 000 (15,6% усього населення). На Закарпатті угорці заселюють у більшості Берегівський район, становлять половину населення Виноградівського і меншу частину Ужгородського та Мукачівського районів. Деяке число їх живе в Тячівському, Хустському і Рахівському районах.
Мовні, суспільні і культ. взаємини між У. й українцями тривали століттями, наслідком чого багато українців, гол. міщан та інтеліґенції зугорщйлися; зворотне явище траплялося рідко. Попри зміну прізвищ на угор. у 19-20 ст.ст. зустрічаємо ще й тепер серед У. чимало укр. прізвищ. Співжиття У. й українців призвело до мовно-культ. впливів; до угор. мози увійшло багато слов. елементів, у тому ч. й українізмів, і навпаки. До найдавніших угор. запозичень належать слова суспільної організації: király - король, ispán - начальник (пан), szabad - свобідний, család - родина (челядь), órosz - двірський слуга (також русин, руський), szolga - слуга, а з церковної термінології: barát - чернець (брат), kereszt - хрест, Karácsony - Різдво (карачун), szombat - субота тощо. Укр. побут, фолкльор, матеріальна й духова культура, пісня й музика, танці, зокрема на півд. Закарпатті, виявляють також угор. впливи, а в угор. культурі суміжних обл. є укр. елементи.
Нині угор. меншість в Україні належить до етнічно найстійкіших нац. груп; тільки. 2% угорців подали ін. рідну мову, в тому ч. 1% укр.; такий самий відсоток українців у Закарп. обл. подає угор. мову за рідну. Угорці користуються досить широкими культ. правами в освіті, засобах комунікації, вид. діяльності тощо. В Закарп. обл. в 1970-х pp. виходили 2 обл. газ. угор. мовою: Kárpáti Igaz Szó («Правдиве карп. слово») і Kárpátontuli Ifjúság («Закарп. молодь») та районні газ. в Берегові Vörös Zászló («Червоний прапор») й Ужгороді. У 1970-х pp. діяли 140 шкіл з угор. мовою навчання, у тому ч. 15 сер. У м. Береговому вистави Нар. театру відбуваються угор. мовою. В Ужгородському університеті на філол. фак. є відділ угор. мови. В-во «Карпати» випускає кн. угор. мовою для місц. шкіл й річні календарі та переклади з укр. літератури для Угорщини.
[ред.] Дивись також
[ред.] Література
![]() |
Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |