Англосакси
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Англоса́кси, загальна назва германських племен - англів, саксів, до яких примкнули також юти, фрізи та низові франки (нім. Niederfranken), що у епоху "великого переселення народів" (5-7 ст. н.е.), яка почалась з кінцем панування Риму в Європі, переселилися з Північної Німеччини (сьогодняшний район Шлезвіг-Хольштайну та нижньої Ельби) на Британські острови, посунувши тамошні племена кельтів.
Після колонізації островів виникло кілька королівств, що на початку 9 століття створили об'єднання на чолі з Ессексом.
Вторгнення норманів (вікінгів) у 1066 поклало кінець пануванню англосаксів.
Залишившиєся з тої пори топоніми (Ессекс, Сусекс та Мідлсекс) є скороченням від назви ціх германських племен - East-Saxon (нім. Ost-Sachsen), South-Saxon (нім. Süd-Sachsen) та Middle-Saxon (нім. Mitlere-Sachsen).
В наш час під назвою "Англосакси" розширено розуміють всіх автохтонних жителів Британських Островів, а також переносять це поняття і на англо-мовних жителів Північної Америки.
УРЕ: — загальна назва герм. племен (англи, сакси, юти, фризи); перші два — найчисленніші — в 5—6 ст. вийшли з району рік Ельби та Везеру і завоювали Британію, майже повністю винищивши корінних жителів— бриттів або витіснивши їх на окраїни о-ва (Вельс, Шотландія). В ході завоювання Британії у А. виникли зачатки феод. відносин. З маси корлів — вільних членів сільс. громад — поступово виділився прошарок великих землевласників, що походили з родової знаті (ерли) та королівських дружинників (тени). Важливу роль у процесі феодалізації А. відіграло прийняття християнства (7 ст.) та виникнення церковного землеволодіння. А. створили королівства — Мерсію, Нортумбрію, Сх. Англію, Кент, Сессекс, Уессекс, Ессекс, які в 9 ст. об'єдналися під владою Уессекса в єдину державу— Англію. Феодалізація англосаксонської д-ви була прискорена норманським завоюванням Англії 1066. А.—предки сучас. англійців.
