Олександр Македонський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Александер III Македонський (Александер Великий) (кінець липня, 356 до Р.Х. - 10 червня, 323 до Р.Х.), цар Македонії з 336, син царя Філіпа ІІ, та Олімпіади, вихованець Арістотеля. Геніальний полководець, видатний адміністратор і політик; засновник великої держави, що охоплювала Македонію, Грецію, завойовану Перську імперію та Єгипет; його походи мали особливе значення для науки (особливо географії) і культури (еллінізм). Після його створену ним імперію поділили між собою його воєначальники (діадохи).

З 336 до Р.Х. (20-тирічного віку) правитель Македонії. Забезпечив його міцність перемогами над тракійцями та іллірійцями. Перемоги над перським шахом Дарієм III біля Граніка (334), Ісси (333) відкрили йому шлях до Єгипту, де він коронувався короною фараонів і заснував місто Александрію. Після вирішальної перемоги над Дарієм при Ґавґамелах (331) підкорив царство Ахаменідів — Вавілон, Персеполіс і Суса піддалися йому без опору.

Далі Александер повів своє військо до Середньої Азії (329), а потім повернув до Індії, але виснажені частини відмовилися переходити Інд, і він мусив повертати через пустелі до Вавілону, який зробив столицею найбільшої в стародавньому світі імперії. Невдовзі помер від лихоманки, псля чого його імперія розпалася, але завдяки його військовим досягненням були відкриті двері на схід для грецької торгівлі, мови і культури.

Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.