Бахаїзм
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бахаї́зм (від араб. “بهاء” - "баха" - "світло", "слава") - всесвітня релігія, заснована Бахауллою в Персії в 19-му столітті, яка на початку 21-го століття налічує близько шести мільйонів прихильників майже у всіх країнах світу (українські прихильники називають її Віра Багаї, але в літературі також існують терміни багаїзм, бехаїзм та бахаїзм). Це одна із релігій «нового віку», які з’явилися протягом останніх століть, такі як, наприклад, мормонська та муністська церкви, та рух кришнаїтів. Незважаючи на досить невелике число послідовників порівняно з традиційними релігіями, бахаїзм набув значного географічного розповсюдження, за цим параметром займаючи друге місце та майже дорівнюючи християнству.
Бахаїсти (багаї) вважають, що історія релігії — це просто процес освіти, запланований Богом, і що засновники релігій — посланці Бога і викладачі його Плану. Бахауллу розглядають як найостаннішого, центрального, але не останнього посланця Бога. Він називав себе довгожданим педагогом і викладачем всіх народів, що сповідують християнство, іслам, буддизм і інші релігії, і його місія — встановити міцну підставу для єдності у всьому світі й урочисто відкрити епоху світла та правосуддя, яка, як очікують бахаїсти, неминуче прийде.
Принципи навчання бахаїзму — принципи єдності Бога, єдності релігії та єдності людства.
Зміст |
[ред.] Історія
Бахаїсти називають період від декларації Баба 1844 р. в Ширазі до смерті Абдул-Бахи в 1921 р. Героїчним періодом Віри. Протягом цього періоду ранні послідовники бахаїзму зазнали багато утисків та гонінь, але зуміли закласти основи віри в деяких країнах світу. Період після 1921 р. описується як Період Формування. Шогі Еффенді характеризував цю еру як вихід бахаїзму з пітьми, становлення і «дозрівання» його адміністративних настанов і всесвітнє поширення віри. Він вказав, що Період Формування кінець кінцем перейде в майбутнє Золоте Століття, в якому бахаїзм «охопить більшість людей цілого ряду країн».
[ред.] Баб
В нічь з 23 на 24 травня 1844 року Сійїд Алі-Мухаммад із Ширазу (Іран) проголосив себе «Бабом» (араб. - «Брамою»), за одним із релігійних понять шиїтів. Його послідовники були відомі як бабіти. Ісламське духівництво вороже зустріло проповідь Баба і використовувало свій вплив на уряд для організації гонінь на Баба та його прихильників. Баба заарештували, катували і, нарешті, 9 липня 1850 року розстріляли в Тебрізі. При чому розстрілювали двічі, спочатку армяно-християнським полком полонених із 750 мушкетів (кулями було розірвано мотузки), потім елитним перським полком із 750 мушкетів. У 1844-1863 рр. було страчено близько 20 000 його послідовників у всій Персії.
Бахаїсти розглядають Баба як передвісника бахаїзму. Він проголосив швидку появу посланника Бога, «очікуваного всіма народами світу». Хоча, за його словами, він сам був носієм божественного одкровення, його метою було підготувати людство до приходу нового Месії, у якому бахаїсти бачать Бахауллу, засновника Віри.
Смерть Баба лише зміцнила віру в справедливість його пророцтва про те, що з часом з'явиться «Обіцяний», прояв єдино дійсного і живого Бога, який об’єднає всіх людей. Рештки Баба були таємно вивезені з Ірану до Святої Землі і поховані на місці, вказаному Бахауллою. Сьогодні на цьому місці в Хайфі (Ізраїль) міститься велична будівля з позолоченим куполом, в ньому поховані земні рештки Баба. Це один із основних центрів паломництва бахаїстів.
[ред.] Бахаулла
- Основна Стаття: Бахаулла
Мірза Хусейн Алі Нурі, більш відомий під ім’ям Бахаулла (Багаулла - "Божа Слава"), народився 1817 року в знатній і багатій перській сім’ї. Відмовившись від придворних посад, належних йому за походженням, Бахаулла уславився своїми щедрістю та привітністю, які здобули йому любов серед земляків.
Проте становище Бахаулли в суспільстві недовго залишалося таким після проголошення їм підтримки релігії Баба. Розділивши долю багатьох бабітів, Бахаулла втратив все своє майно, був ув'язнений, катований і висланий із країни. 1852 року уряд Росії запропонував притулок Бахауллі, ув'язненому в тегеранській в’язниці Сіях-Чаль, проте той відмовився, віддавши перевагу висланню до Іраку. У Багдаді 1863 року Бахаулла оголосив, що він є «проявом божественного одкровення», яке обіцяв Баб. З Багдаду Бахауллу вислали до Константинополя, потім до Адріанополя і, нарешті, до Акки, куди він прибув 1868 року.
В Адріанополі та Ацці Бахаулла написав серію послань тогочасним правителям. У них він оголосив майбутнє об’єднання людства і створення єдиної світової цивілізації. Королів, імператорів і президентів XIX століття він закликав полагодити свої розбіжності, скоротити запаси озброєнь і присвятити свою енергію становленню миру в усьому світі.
Бахаулла помер 29 травня 1892 року в містечку Бахджі (на північ від Акки) і був там похований. На той час його вчення вже поширилося за межі Близького Сходу.
[ред.] Абдул-Баха
- Основна Стаття: Абдул-Баха
Аббас Еффенді, старший син Бахаулли, народився 1844 року і з дитинства розділив страждання і вигнання свого батька. Він узяв собі ім’я Абдул-Баха («Слуга Баха»). Перед своєю смертю Бахаулла призначив його єдиним повноважним тлумачем свого вчення. Бахаїсти вбачають в Абдул-Басі модель досконалого способу життя.
Ще коли Абдул-Баха залишався турецьким в’язнем, в Акку прибули (1898) перші прочани — бахаїсти з Заходу. Після звільнення 1908 року Абдул-Баха відбув численні подорожі, які в 1911-1913 рр. привели його до Європи й Америки. Там він проголошував звістку Бахаулли про єдність і соціальну справедливість в релігійних громадах, товариствах пацифістів, профспілках, університетах, перед журналістами та чиновниками.
Абдул-Баха помер 1921 року, зміцнивши основи бахаїзму і поширивши його по всьому світу.
[ред.] Шогі Еффенді
- Основна Стаття: Шогі Еффенді
У своєму заповіті Абдул-Баха призначив свого онука Шогі Еффенді Раббані (Шоґі Еффенді Раббані) (1897-1957) «Хранителем Віри Багаї» і тлумачем науки бахаїзму. Шогі Еффенді працював впродовж 36 років до самої своєї смерті в 1957 році. За цей час він переклав багато писань Бахаулли і Абдул-Бахи англійською мовою, роз’яснив їх сенс, прискорив становлення місцевих і національних інститутів бахаїзму і очолив безліч місій, метою яких було поширення ідеалів бахаїзму по світу.
[ред.] Принципи бахаїзму
[ред.] Основні постулати
Бахаїсти вірять в єдиного Бога, який посилає свої повідомлення через численних посланців або педагогів, розглядаючи їх повідомлення як частину єдиної релігії, та звертається до всього людства, всіх, хто володіє розумом і чия різноманітність кольору і культури повинна бути заохочена, а не зневажена. Ці основні затвердження бахаїзму часто описуються як єдність Бога, єдність релігії і єдність людства.
Ці центральні постулати фундаментальні не тільки для пояснення бахаїзму, але й для пояснення ставлення бахаїзму до інших релігій. Бахаїсти розцінюють більшість інших релігій як створені і надіслані Богом, хоча вони зараз замінені новим одкровенням. Бахаулла в багатьох місцях заявляє, що заперечення будь-якого з попередніх релігійних пророків, яких Бахаулла називає маніфестаціями Бога, еквівалентне до заперечення їх усіх, як і самого Бога.
[ред.] Уявлення про Бога
Бахаїсти вважають, що існує єдина вища істота, Бог, яка створила всіх інших істот і всі сили у Всесвіті. Бог описується як «особистий Бог, незбагненний, недоступний, джерело всього Одкровення, вічний, всезнаючий, усюдисущий і всемогутній» («Бог проходить поряд», ст. 139). Бахаїсти також вірять, що, хоча люди мають різні поняття Бога і його природи, і називають його різними іменами, все вони згадують про одну й теж істоту. Вони вчать, що Бог — особистий Бог, який знає про своє створення, який має розум, волю і мету. В той же час бахаїсти стверджують, що Бог занадто великий для людини, щоб повністю зрозуміти його або створити його повне і точне зображення. Бахаулла відносить такі імена Бога як всемогутній і вселюблячий до обмежених людських уявлень щодо влади та любові. Бахаулла навчає, що людське знання Бога обмежене тими властивостями і якостями, які ми можемо відчути, і тому пряме знання суті Бога неможливе.
До того ж Бахаулла заявляє, що знання про властивості Бога розкривається людству через посланців, яких він відправляє. Бахаїсти вірять, що через щоденні молитви, медитацію і навчання вони можуть стати ближчими до Бога.
[ред.] Уявлення про людство
Священні тексти бахаїзму навчають, що є тільки одне людство і всі люди рівні перед зором Бога. Бахаїзм робить наголос на єдності людства, що переступає всі розділення на раси, нації, роди, касти і соціальні класи, при цьому підкреслюючи різноманітність людства. Бахаїзм заявляє, що об’єднання людства — найважливіше питання в релігійних і політичних умовах сьогоднішнього світу. Тексти бахаїзму підтверджують біологічну, політичну і духовну єдність людства, але роблять наголос на важливості культурної, національної та індивідуальної різноманітності.
[ред.] Уявлення про душу
Важливим компонентом бахаїзму є вчення про душу. Душа не руйнується після смерті тіла людини. Протягом земного життя душа пов’язана з тілом таким самим чином, яким світло пов’язане з відбиваючим його дзеркалом. Дзеркало руйнується, але світло вічне. Душа, звільнена від тіла, подібна птаху, звільненому з клітки. Вона продовжує свій розвиток і просування до Бога. Наш розвиток в наступному світі залежатиме від зусиль, що затрачуються нами тут. Рай або пекло — це не місце перебування душі, а її стан: близькість до Бога або віддаленість від нього. Смерті слід не страшитися, але вітати як народження в нове, більш повне життя.
[ред.] Ставлення до інших релігій
Бахаїсти вірять в процес прогресивного одкровення, за допомогою чого такі релігійні фігури, як, наприклад Крішна, Авраам, Зороастр, Мойсей, Будда, Ісус та Мухаммед були посланцями Бога. Бахаїсти також вважають, що деякі біблійні фігури, як, наприклад Адам і Ной, фактично існували і також були посланцями Бога. Релігійна історія інтерпретована як серії «розподілів», де кожен посланець Бога приносив більш широке і краще розвинуте одкровення для того часу і місця, в якому з’являвся. Певні соціальні навчання, як, наприклад, напрям, до якого звертаються молитви, або дозвіл фінансових прибутків можуть бути відмінені наступним посланцем, тоді як певні загальні принципи, як наприклад добросусідство або добродійність універсальні і послідовні. Бахаїсти не вважають цей процес прогресивного одкровення закінченим, але очікують прибуття нового посланця приблизно через 1000 років після одкровення Бахаулли.
[ред.] Ставлення до науки
Важливий принцип бахаїзму — гармонія релігії і науки. Бахаїзм стверджує, що наука і релігія, якщо до них правильно ставитися, ніколи не конфліктуватимуть, оскільки обидві вони — шляхи з’ясування істини, яка обов’язково повинна бути єдиною стосовно кожного питання. «Будь-яка релігія, що суперечить науці, не є істинною, — каже Абдул-Баха. - Релігія і наука — два крила, на яких злітає у висоту людський розум і людська душа. Не можна летіти на одному крилі».
[ред.] Особливості бахаїзму
Бахаїзм не є синкретичною релігією (комбінацією релігій), але є чіткою релігійною традицією, зі своїми власними священними писаннями, навчаннями, законами і історією, хоча у багатьох стосунках він зобов’язаний цим мусульманській шиїтській традиції, на основі якої був створений. Бахаїсти описують свою віру як незалежну світову релігію, що відрізняється від інших великих релігійних традицій тільки новизною. Бахаулла, як вважається, виконує месіанські обіцянки та інші духовні прагнення всіх попередніх релігій.
| Релігія | Пророк | Священна книга |
|---|---|---|
| Індуїзм | Кришна між 3000-4000 до н. е. |
Бхагават-Гіта |
| Іудаїзм | Мойсей 1400 до н. е. |
Тора |
| Зороастризм | Зороастр 1000 до н. е. |
Авеста |
| Буддизм | Будда 566 до н. е. |
Тіпітака |
| Християнство | Ісус Христос 6 до н. е. |
Євангеліє |
| Іслам | Мухаммед 570 н. е. |
Коран |
| Бабізм | Баб 1819-1850 |
Баян |
| Бахаїзм | Бахаулла 1817-1892 |
Китаб-і-Агдас |
[ред.] Вчення бахаїстів
- Дивись також Тексти бахаїзму
[ред.] Цілі послідовників бахаїзму
Шогі Еффенді, призначений голова бахаїзму у 1921-1957 рр., написав короткий звіт, де роз’яснив принципи навчання Бахаулли, що, як він каже, разом із законами і завітами Кітаб-і-Акдаса, складають основу бахаїзму:
Незалежний пошук правди, вільної від пут марновірства або традицій; єдність людства; центральна принципова і фундаментальна доктрина Віри; єдність всіх релігій; засудження всіх форм упередженості, чи то заснованої на релігійних, расових, класових або національних ознаках; гармонія, яка повинна існувати між релігією і наукою; рівність чоловіків і жінок, двох крил, на яких птах людства може піднятися у повітря; введення обов’язкового навчання; ухвалення універсальної допоміжної мови; відміна крайнощів багатства і бідності; установа світового трибуналу для винесення судової ухвали суперечкам між націями; піднесення роботи, що виконується на благо суспільства, до розряду поклоніння; встановлення правосуддя правлячим принципом в людському суспільстві; прославлення релігії як засобу захисту всіх народів і націй; боротьба за постійний глобальний мир, як найвищу мету людства — це найважливіші елементи які проголосив Бахаулла.
- (Бог Проходить Поряд, ст. 281)
[ред.] Соціальні принципи
Наступні 12 «принципів» часто називаються суттю бахаїзму. Вони витягнені з копій промов, з якими виступав Абдул-Баха під час свого турне по Європі та Північній Америці в 1912 р. Список не авторитетний і існує в різних варіантах:
- Єдність Бога
- Єдність релігії
- Єдність людства
- Рівність Роду
- Усунення всіх форм упередженості
- Світовий мир
- Гармонія релігії і науки
- Незалежне дослідження правди
- Потреба в загальній обов’язковій освіті
- Потреба в універсальній допоміжній мові
- Покора до уряду та утримання осторонь від політики
- Усунення крайнощів багатства і бідності
Перші три елементи цього списку звичайно називаються Трьома Єдностями і утворюють фундаментальну основу бахаїзму.
[ред.] Містицизм бахаїзму
Деякі з основоположних текстів бахаїзму, хоча й обговорюють соціальні та етичні проблеми, описані як містичні. Шогі Еффенді назвав книгу «Сім долин» Бахаулли «найвидатнішим містичним твором». Її перекладено англійською мовою в 1906 р., вона однією з перших серед книг Бахаулли стала доступною на Заході. В ній він слідує за подорожнім у його духовних мандрах, які проходять через різні стадії, називаючи їх Сімома Долинами або Сімома Містами. Мета подорожі — прямувати Правильною Доріжкою, залишити занепад життя і прибути до моря останнього притулку, де поглянути на Вселюблячого.
Мета життя в священних писаннях бахаїстів — набути достоїнств, пізнати Бога, розвиватися духовно і допомогти розвитку цивілізації. Особистий розвиток розглядається як органічний процес, подібний до розвитку ембріону, якому допомагають посланці Бога. Бахаулла вчив про потойбічне життя, в якому душа може прогресувати нескінченно через все більш піднесені духовні стани. Небо і пекло сприймаються як міра близькості індивідуума до Бога, а не як виняткові або фізичні місця.
Бахаїсти вважають, що, тоді як суть Бога ніколи не може бути повністю зрозуміла, він може бути зрозумілим через свої «імена і властивості». Вони прирівняні до коштовних каменів і включають такі божественні якості, як співчуття або мудрість. Мета Бога в повідомленні себе людству — винести містичні коштовні Камені із шахти людини.
[ред.] Навчання і поклоніння
Духовність бахаїстів складається з вивчення текстів, молитви і декламації. Чернецтво заборонене, і бахаїсти намагаються ґрунтувати свою духовність в звичайному щоденному житті. Виконання корисної роботи, наприклад, не тільки заохочується, але і розглядається як форма поклоніння.
[ред.] Угода
Угода в бахаїзмі — сполучна угода, укладена між Богом і людиною там, де від людини вимагається певна поведінка, за що Бог гарантує їй певні благословення. Бахаїсти знаходять численні посилання на Угоду в Біблії.
У бахаїзмі існує Велика Угода, зроблена між кожним посланцем Бога і його послідовниками стосовно наступного навчання, і Мала Угода, яка стосується повноважень в межах релігії після того, як посланець вмирає.
Через те, що єдність є найважливішим елементом віри, бахаїсти слідують за адміністрацією, яка, як вони вважають, походить від Бога, і тому бачать усі спроби розділення як протилежні до навчань Бахаулли. Послідовники різних відділень або сект бахаїзму, яких налічується кілька тисяч, розглядаються як порушники Угоди і, по суті, відлучаються від церкви.
[ред.] Соціальне життя
[ред.] Закони
Закони бахаїзму перш за все походять із Кітаб-і-Акдас (Найбільш Священна Книга). Більшість їх є справами вільного вибору бахаїстів. Деякі можуть бути підтримані деякими адміністративними мірами, тоді як інші базуються на існуванні суспільства бахаїстів, яке очікується ними у майбутньому. Закони повинні запроваджуватися поступово, по мірі зростання індивідуума і суспільства (Кітаб-і-Акдас, ст. 5). Бахаулла не бачив ці закони як жорстку структуру, яка дбає про здійснення і покарання. Він заявив, що закони — обов’язкова частина людського духовного прогресу і частина містичного шляху.
Нижче наведені кілька прикладів законів і основних релігійних дотримань Кітаб-і-Акдасу в переказі Шогі Еффенді:
- Читайте обов’язкову молитву через день по досягненні віку зрілості, що наступає в віці 15 років. Є три такі молитви, серед яких одна може бути вибрана кожен день.
- Моліться щодня.
- Лихослів’я і марновірство заборонене.
- Дорослі бахаїсти в доброму здоров’ї повинні щороку з 2 до 20 березня дотримуватися посту.
- Бахаїстам заборонено пити алкоголь або приймати наркотики, за винятком прописаних лікарем.
- Статеві взаємини дозволені тільки між чоловіком та дружиною, і тому гомосексуальні акти не дозволені.
- Азартні ігри сурово заборонені.
[ред.] Шлюб
Бахаулла вчив, що шлюб — зобов'язання двох людей один до одного, і їх взаємне прикріплення розумом і серцем, щоб стати «люблячими компаньйонами, товаришами і друзями у згоді один з одним протягом часу і вічності... Чоловік і дружина повинні бути сполучені як фізично, так і духовно, вони, можливо, коли-небудь покращать духовне життя один одного...» Він надзвичайно хвалив установу шлюбу, також не схвалюючи розлучення і вимагаючи цнотливості за межами шлюбу. Втім, розлучення не заборонені, хоча і не заохочуються.
Бахаїсти, що мають намір одружитися, повинні вивчити характери один одного перед тим, як вони вирішать одружитися, і коли вони одружаться, це повинно бути з наміром установлення вічного зобов’язання. Хоча батьки не повинні вибирати партнерів для їх дітей, як тільки два індивідууми вирішують одружитись, вони повинні одержати згоду всіх батьків, живих на той час, навіть якщо один партнер не бахаїст. Міжетнічний шлюб надзвичайно вітається бахаїстами.
[ред.] Місця поклоніння
- Основна Стаття: Місця поклоніння бахаїзму
Більшість зустрічей бахаїстів відбуваються в приватних будинках, місцевих центрах бахаїзму або орендованих приміщеннях. В усьому світі зараз є сім Домів Поклоніння бахаїзму, в основному один на континент, з восьмим на стадії проектування. Тексти бахаїстів посилаються на установу, названу Машікул-Ахкар (місце згадки Бога), згідно якої потрібно утворити центр з комплексом установ, включаючи лікарню, університет і так далі. Тільки перший Машікул-Ахкар в Ашхабаді (Туркменістан) задовільняє всі ці вимоги.
[ред.] Символи
- Основна Стаття: Символи бахаїзму
Офіційний символ бахаїзму — п’ятикутна зірка, але дев’ятикутна зірка використовується частіше. Також використовується каліграфічне написання Найвищого Імені у центрі або символ, що складається з двох зірок перехрещених стилізованим словом Баха (араб. بهاء "блиск" або "слава"). Остання форма символізує три єдності бахаїзму. Найвище Ім’я читається як Йа-Баха’ул-Абха (араб. بهاء الأبهى Слава Найславнішого!)
[ред.] Календар
Календар бахаїстів заснований на календарі, встановленому Бабом. Рік складається з 19 місяців, кожен із них - з 19 днів, з 4 або 5 вставленими днями, щоб сформувати повний сонячний рік. Новий рік бахаїзму відповідає традиційному перському новому року, названому Нов-Роуз, і відзначається в час весняного рівнодення (21 березня) в кінці місяця посту. Спільноти бахаїстів збираються на початку кожного місяця на зустріч, названу Бенкет для поклоніння, консультації і соціалізації.
Кожен із 19 місяців має ім’я, яке є властивістю Бога; деякі приклади включають Баха (Блиск), Ільм (Знання), і Джамал (Краса). Тиждень бахаїстів також складається з 7 днів - з кожним днем тижня, також названим на честь властивості Бога; деякі приклади: Істіклал (Незалежність), Камал (Вдосконалення) і Ідал (Правосуддя). Бахаїсти відзначають 11 Священних Днів за весь рік, з яких 9 є вихідними днями. У ці дні святкують важливі роковини в історії Віри.
[ред.] Адміністрація
У своїй книзі законів Кітаб-і-Акдас Бахаулла наказав, що в кожному місті повинен бути створений так званий Дім Справедливості — колегіальний виборний орган з дев’яти або більше людей, що керує всіма справами общини. Такі ж «Доми Справедливості» повинні були функціонувати на національному рівні, а на всесвітньому рівні повинен бути обраний Всесвітній Дім Справедливості, який вважається у бахаїстів безпомилковим органом.
Разом з виборними органами повинен був також існувати якийсь одноосібний авторитет — людина, функцією якої буде тлумачення Священних Писань. Першою такою людиною Бахаулла призначив свого старшого сина Аббаса Еффенді (Абдул-Баха). Абдул-Баха, у свою чергу, призначив свого старшого внука Шогі Еффенді «Хранителем Віри», з тим же самим правом одноосібного тлумачення Писань. Шогі Еффенді нікого не призначив своїм наступником, тому в даний час одноосібного авторитету у бахаїстів не існує.
До 1963 року община бахаїстів стала достатньо велика, щоб, нарешті, можна було обрати представницький Всесвітній Дім Справедливості. У перших виборах брали участь 56 Національних Духовних Зборів (прообразів національних Домів Справедливості). Всесвітній Дім Справедливості переобирається кожні п’ять років, Національні і Місцеві Духовні Збори — щороку. Таким чином, з 1963 року справами світової спільноти бахаїстів керують виборні органи.
[ред.] Поширення
[ред.] Розташування центрів
- Основна Стаття: Місця поклоніння бахаїстів
Перший молитовний Дім бахаїстів був споруджений 1908 року в Ашхабаді. Зараз діє 7 молитовних домів бахаїстів (в Індії, Австралії, США, Німеччині, Панамі, Уганді і Західному Самоа, будується храм у Чилі) та 182 Національних Духовних Зборів (з 2001 року число незмінне). Національних Духовних Зборів немає в Ірані, де бахаїсти, як і раніше, піддаються жорстоким переслідуванням, і в Китаї, де держава в цілому не схвалює активної релігійної діяльності (хоча ніяких переслідувань стосовно бахаїстів там не зафіксовано). Також існує 9 631 Місцевих Духовних Зборів (органи самоврядування рівня окремого населеного пункту; дані 2003 року).
[ред.] Кількість послідовників
- Основна Стаття: Статистика бахаїзму
Джерела бахаїстів звичайно оцінюють їх число у світі у понад 5 млн. Енциклопедії та довідники дають оцінки 2-8 млн. бахаїстів у світі на початку XXI сторіччя (з більшістю оцінок - близько 6 млн.).
Зародившись в Перській і Османській імперіях, бахаїзм привабив багато неофітів на Заході протягом Першої світової війни. Через 50 років їхня кількість знову зросла, цього разу за рахунок країн Третього Світу як результат місіонерської діяльності. Більшість джерел погоджуються, що Індія, Африка, Південна Америка й Океанія наздогнали Близький Схід і країни Заходу за числом бахаїстів.
Згідно з Світовим альманахом і книгою фактів 2004:
- Більшість бахаїстів живуть в Азії (3,6 мільйонів), Африці (1,8 мільйонів), і Латинській Америці (900 000). Згідно оцінок, найбільше співтовариство бахаїстів у світі знаходиться в Індії з 2,2 мільйонами, потім — Ірані з 350 000 і США з 150 000. У інших країнах їх кількість дуже змінюється. Зараз ніяка країна не має більшості бахаїстів. Гайана — країна з найбільшим відсотком бахаїстів серед населення (7%).
Книга Року енциклопедії Британіка дає таку інформацію:
- Бахаїзм — друга найпоширеніша релігія незалежна релігія за числом країн, де живуть її прихильники (після християнства)
- Ця релігія поширена в 247 країнах і територіях у світі;
- Її члени представляють понад 2 100 етнічних, расових і родових груп;
- Її сповідують 7 000 000 прихильників по всьому світі (2005)
- Священні писання бахаїстів перекладені понад 800 мовами.
Бахаїсти загалом дуже горді етнічною строкатістю своєї громади і, подібно до багатьох релігій, прагнуть вважати, що їх Віра призначена рости за кількістю прихильників та впливом.
[ред.] Українська громада бахаїстів
- Основна стаття: Українська громада бахаїстів
Перші послідовники бахаїзму на території України з’явилися на початку ХХ століття. За радянських часів діяльність більшості релігійних меншин в УРСР (в т. ч. і послідовників бахаїзму) припинили.
Наприкінці 1980-х — початку 1990-х років нові бахаїсти з’явилися в багатьох містах України. 1990 року були засновані перші Місцеві Духовні Збори бахаїстів в Києві — адміністративний і духовний орган місцевого рівня.
Станом на літо 2006 р. послідовники бахаїзму є майже в усіх регіонах України і нараховується понад 600 осіб. В 10 обласних центрах України діють Місцеві Духовні Збори.
- Докладніше див. [1]
[ред.] Зовнішні посилання
- The Bahá'ís, офіційний веб-сайт бахаїстів
- Bahá'í World News Service, новини і повідомлення про дії, проекти і події всесвітнього спільноти бахаїстів
- Bahá'í Reference Library, офіційні версії відібраних текстів бахаїстів - англійською, перською та арабською мовами
- One Country, інформаційний бюлетень Міжнародної Спільноти бахаїстів
- Bahá'í International Community Statement Library, заяви Міжнародної спільноти бахаїстів 11 мовами, зокрема підпорядкування до ООН (з 1947 р.)
- Bahaiyouth.com, молодіжний сайт
- Віра Багаї в Україні (львівський сайт)
- Писання Бахаїсті українською мовою
- Київська громада Бахаїсті
