Фердинанд II Габсбурґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Фердинанд II (9 липня 1578 — 15 лютого 1637). З династії Габсбургів. Король Богемії в 1617—1637 рр. Король Угорщини в 1618—1637 рр. Імператор Священної Римської імперії в 1619—1637 рр. Син ерцгерцога Средньоавстрійського Карла II і Марії Баварської.

Діти: Марія Ганна Австрійська (1610—1665), Цецилія Рената (1611—1644), Фердинанд III Габсбург (1608—1657), імператор Священної Римської імперії, Леопольд Вільгельм Габсбург (1614-1662).

[ред.] Молодість

Фердинанд рано втратив батька і виховувався у дядька, баварського герцога Вільгельма. З 1590 р. він навчався в Інгольштадтському університеті, де викладали єзуїти. Майбутнього імператора виховували як палкого католика, переконаного в своїй особливій міссії. З ранніх років і до самої смерті Фердинанд вважав себе воїном католицької церкви, призначеним від Бога відновити її учення. У 1595 р. він повернувся у Грац, а вже наступного року вступив у володіння своїм Среднеавстрійським герцогством (до складу якого входили Штірія, Карінтія і Крайна).

[ред.] Правління

За складом характеру Фердинанд був доволі приємною світською людиною. Він легко сходився з людьми, був щедрий, пристрасно любив музику і гаряче захоплювався полюванням. Разом з тим це як державний діяч він був дуже діяльним і ніколи не нехтував своїми обов'язками. Але головною рисою імператора була фанатична відданість католицькій церкві. Єзуїти мали на нього величезний вплив. Двоє з них завжди знаходилися в його передпокої і мали право заходити до нього повсякчас, навіть вночі, для поради і повчання.

Ледве прийнявши владу, молодий герцог почав переслідувати протестантів. Всім, хто не бажав міняти віросповідання, Фердинанд наказував покидати країну. Через декілька років в австрійських володіннях, де раніше мало не половина населення складалася з лютеран і кальвіністів, не залишилася жодної протестантської церкви.

Оскільки старші двоюрідні брати Фердинанда, Рудольф II і Матвій, не мали синів, його з початку XVII століття почали розглядати як потенційного спадкоємця. З кожним роком він набирав все більше впливу на імперські справи. У 1617 р. Фердинанд був обраний королем Богемія, а наступного року вступив на угорський престол. Одночасно йшли складні переговори з імперськими князями про обрання Фердинанда імператором Священна Римська Імперія.

В травні 1618 року, спалахнуло повстання в Празі, що послужило прологом до Тридцятирічної війни. Дізнавшись про празькі події, Фердинанд наказав заарештувати головного радника імператора Матвія кардинала Клезеля, який пропонував піти на поступки чехам. Після цього старий імператор Матвій вже нічим не заважав Фердинанду і слухняно підписував всі його укази.

[ред.] Тридцятирічна війна

Докладніше у статті: Тридцятирічна війна

Тим часом, повстання в Чехії було підтримане протестантами в самій Австрії. Чехи під проводом графа Турна рушили на Відень і в червні 1619 р. оволоділи його передмістями. В той же час австрійські бунтівники захопили імператорський палац і зажадали від Фердинанда проголосити релігійну свободу. Один з відважних вождів опозиції, Тонрадель вхопився навіть за гудзик імператорської куртки і кілька разів штовхнув Фердинанда в груди. На щастя, для Фердинанда в місто якраз вступив вірний йому кавалерійський загін, і бунтівники були налякані гучним звуком труб і покинули палац.

У серпні 1619, після смерті Матвія, Фердинанда було обрано імператором. Він вступив на престол при дуже скрутних обставинах - тільки но, розпочалася Тридцятирічна війна, вона йшла з перемінним успіхом, і так і не закінчилася за його життя. Він помер через два роки після Празького миру, передавши імперію своєму сину Фердинанду III Габсбургу.

Імператори Священної Римської імперії 800—1806

800 814 840 843 855 875 877 881 887 891    Карл I Великий Людовик I Благочестивий  —  Лотар I Людовик II Карл II Лисий  —  Карл III Товстий  —

891 894 896 899 901 905 915 924 962 973 983    Гі Сполетський Ламберт Арнульф Каринтійський  —  Людовик III Сліпий  —  Беренґар I  —  Оттон I Великий Оттон II Рудий

983 996 1002 1014 1024 1027 1039 1046 1056 1084 1105 1111 1125 1133 1137 1155     —  Оттон III  —  Генріх II Святий  —  Конрад II  —  Генріх III  —  Генріх IV  —  Генріх V  —  Лотар II  —

1155 1190 1197 1209 1215 1220 1250 1312 1313 1328 1347 1355 1378 1410    Фрідріх I Барбаросса Генріх VI  —  Оттон IV  —  Фрідріх II  —  Генріх VII  —  Людовик IV Баварський  —  Карл IV  —

1410 1437 1452 1493 1508 1519 1530 1556 1564 1576 1612 1619 1637    Сигізмунд  —  Фрідріх III  —  Максиміліан I  —  Карл V Фердинанд I Максиміліан II Рудольф II Матвій Фердинанд II

1637 1657 1705 1711 1740 1742 1745 1765 1790 1792 1806    Фердинанд III Леопольд I Йосип I Карл VI  —  Карл VII Альбрехт Франц I Йосип II Леопольд II Франц ІІ

Каролінґи — Саксонська династія — Салічна династія — Штауфени — Віттельсбахи — Габсбурґи