Республіка Македонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення. Див. Македонія (значення)

Республіка Македонія
Република Македонија

Національний девіз:немає

Скоп'є

Бранко Црвенковскі

Владо Бучковскі

Територія
Всього
- % води

(146 у світі)
25 333 км²
1.9 %

Населення

(2005 прибл.)
2,045,262(140 у світі)

Густота

81 км²

Незалежність
- оголошена
— визнана

(від Югославії)
8 вересня 1991
17 вересня 1991

Валюта

македонський денар (MKD)

ВВП
Всього
на одиницю

(2004 приблизно)
$14.4 млрд.
$7,100

Часовий пояс

+1,+2 влітку

Національний гімн

«Денес над Македонија»
(Сьогодні над Македонією)

Інтернет-домен

.mk

Тел. код

+389

Македонія — держава на півдні Європи. Офіційна назва — Республіка Македонія (Република Македонија) і Kолишня Югославська Республіка Македонії (Поранешна Југословенска Република Македонија , FYROM [1])

[ред.] Географія

Мапа Колишньої Югосл. Респуб. Македонії.

Країна розташована у центральній частині Балканського півострова. Межує з на заході Албанією (спільний кордон — 151 км), на сході з Болгарією (148 км), на півночі з Сербією (221 км) і на півдні з Грецією (228 км).

Площа території — 25 333 кв. км.

Столиця — Скоп'є (Скопје) — 448,6 тис. жителів.

Великі міста: Бітола (83,6 тис. жителів), Куманово (78,3 тис.), Тетово (60,3 тис.).

[ред.] Природа

Більшу частину території Македонії займають середньовисокі гори (висота до 2764 м у межах хребта Кораби на границі з Албанією) із плоскими вершинами й крутими глибоко розчленованими схилами. Складені кристалічними сланцями, доломітами, вапняками; місцями розвинений карст. Гори розділені тектонічними зниженнями, зайнятими озерами (Охридським, Преспанським — найбільшими на Балканському півострові) або долинами рік (головним чином басейн ріки Вардар). Часті землетруси (в 1963 зруйнований місто Скоп'є). Є родовища магнетиту (біля Дамяна), залізної руди (поблизу Кичево), свинцево-цинкових руд (Кратово-Злетовская гірничорудна область).

Клімат середземноморський. Літо жарке сухе, зима м'яка дощова. Доліни оброблені, на схилах до висоти 2000 м — змішані ліси й чагарники, вище — гірські луги. Середня річна температура 11-12° C, середня температура липня 21-24° C, січня — бл. 0° C. Середня річна кількість опадів 500—700 мм, причому на півдні їх випадає більше.

[ред.] Історія

Давня країна Македонія поділена між Сербією, Болгарією, Грецією після Балканських війн 1912-13. Сербська частина включала територію майбутньої Югославії в 1918, але постійно вимагала автономії. Під час Другої світової війни вона була окупована Болгарією в 1941-44. У 1945 стала республікою в межах Югославії. Після зрослої напруги між етнічними македонцями і складеним майже цілком з сербів урядом Югославії, республіка оголосила себе незалежною від Югославії в 1992. Міжнародне визнання відкладене через неприйняття Грецією назви країни, яке збігається з назвою грецької провінції. Зі зміненою назвою: Республіка Македонія колишньої Югославії, країна була прийнята в ООН в 1992 за згодою Греції.

[ред.] Політика

Державний устрій — Глава держави — Президент, глава уряду — Прем'єр-міністр. Законодавчий орган — однопалатна Асамблея.

Політична система — демократія, що розвивається;

Членство у міжнародних організаціях — ООН, МБРР, ОБСЄ, МВФ, РЄ, МФЧХіЧП.

Глава держави Кіро Глігоров з 1990, глава уряду Бранно Ксвенковські з 1992;

[ред.] Економіка

Грошова одиниця — македонський денар.

[ред.] Адміністративний устрій

Країна розділена на 82 районів.

[ред.] Демографія

Чисельність населення — 2,096 млн. осіб (2002 р.); з них македонці — 66,5 відсотка; албанці — 22,9; турки — 4; цигани — 2,3; серби — 2; слов'яни-мусульмани — 2,1 відсотка.

1990 — 1920 тис.
2002 — 2096 тис.

Албанці наполягають на заниженій своєї кількості цим переписом, вважаючи, що кількість албанського населення в Македонії становить до 40 і більше відсотків. Значна частина македонців проживає за межами країни: 150 тис. — у США, 120 тис. — у Канаді, 150 тис. — в Австралії, прибл. 150 тис. — в Західній Європі. За оцінкою 1995 р. загальна чисельність македонців у світі становить — 2,2 млн чоловік.

[ред.] Культура

Державна мова — македонська мова. Система освіти включає початкову, середню й вищу школу. У країні працюють 344 початкові восьмирічні школи, у яких навчаються 254 тис. школярів. 170,4 тис. школярів в 331 школі вчаться македонською мовою, 76,6 тис. учнів в 128 школах — албанською мовою, 6,3 тис. учнів в 36 школах — турецькою мовою й більше 600 учнів в 12 школах — сербською мовою.

У Македонії діють три університети: Святих Кирила й Методія в Скоп'є (відкритий в 1946), Святого Климента Охридського в Бітолі й Албанський університет у Тетово (заснований в 1995, офіційне визнання одержав в 1998).

[ред.] Історія культури

У Республіці Македонія збереглися сліди культури Древньої Македонії. Вихідці з Македонії Кирило й Мефодій у другій половині 9 ст. перевели на солунский діалект Біблію, що зіграло більшу роль у розвитку слов'янської писемності. У стародавньому місті Охриді в 886 починав свою діяльність один з учнів Методія просвітитель і письменник Климент Охридський (840—916). В 11-14 ст. на території Македонії затвердився власний стиль фрескового живопису. Монастирі на горі Афон (півострів Халкидики) у цей час були визнаними центрами освіти. Широку популярність одержав Хилендарський монастир.

Після османського завоювання культура Македонії піддалася тюркизації, зберігаючись в основному в сільській місцевості у вигляді фольклору й традиційних ремесел. Хоронителями духовної культури й літератури були монастирі. В 1762 чернець Хилендарського й Зографського монастирів Паїсій Хилендарський (1722—1798) завершив книгу Історія слов'яно-болгарська (уперше видана в 1844) — пам'ятник національного відродження.

Ідея самостійної (від болгарської) македонської мови з'явилася в 1870-і роки й одержала більш широке поширення на початку 20 ст. У післявоєнній Югославії стали виходити македонські літературні журнали, в 1946 була створена Спілка македонських письменників, а в 1954 — Товариство македонської мови й літератури, почався випуск художньої літератури македонською мовою. У літературі аж до 1990-х років переважали традиції реалізму.

[ред.] Релігія

Більшість жителів країни (бл. 67 %) належить до Македонської православної церкви, що в 1958 оголосила про свою автономність, а в 1967 проголосила свою незалежність від Сербської православної церкви, але її автокефалія не визнається іншими православними церквами. Мусульмани становлять 30 % від загального числа віруючих, прихильників інших конфесій — 3 %. Усього в Македонії 1200 православних церков і монастирів й 425 мечетей. Серед мусульман переважають албанці і турки — мусульмани, переважна більшість слов'ян — православні.

[ред.] Інше

Державне свято — 8 вересня — День Незалежності (1991 р.)

Державний прапор — прийнятий у 1995 році. Являє собою полотнище червоного кольору з символічним зображенням сонця жовтого кольору з вісьмома променями.

Державний герб — національна емблема Республіка Македонії складається з двох нахилених один до одного снопів пшениці, листків тютюну і маку, перев'язаних стрічкою, внизу — частина національного традиційного костюма. В центрі утвореного таким чином круглого простору гори, річки, озера і сонце, промені якого сполучаються з червоною п'ятикутною зіркою. Все це символізує багатство країни, її свободу і опір. Герб прийнятий 31 грудня 1946 року.