ÐлбаніÑ
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
|||
Ðаціональний девіз:немає | |||
Офіційна мова | албанÑька, грецька | ||
Ð¡Ñ‚Ð¾Ð»Ð¸Ñ†Ñ | Тірана | ||
Президент | Ðльфред МоіÑіу | ||
Прем'єр-мініÑÑ‚Ñ€ | Салі Беріша | ||
Ð¢ÐµÑ€Ð¸Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ â€” Ð’Ñього — % води |
(174 у Ñвіті) 28 748 км² 4.7 % |
||
ÐаÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ | 3 582 205 (2003) | ||
ГуÑтота | 125 км² | ||
ÐезалежніÑÑ‚ÑŒ — Дата |
Від ОттоманÑької імперії 28 лиÑтопада 1912 |
||
Валюта | Лек = 100 кіндаркам | ||
ВВП(офіційно) Ð’Ñього Ðа одиницю |
(2005 приблизно) $18.05 млрд. $4,900 |
||
ЧаÑовий поÑÑ | +1,+2 влітку | ||
Ðаціональний гімн | "Rreth Flamurit të Përbashkuar"(З'єднані Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð¿Ð¾Ñ€Ñƒ) | ||
Інтернет-домен | .AL | ||
Тел. код | 355 | ||
![]() |
ÐлбаніÑ
Офіційна назва — РеÑпубліка ÐлбаніÑ.
[ред.] ГеографіÑ
ЗнаходитьÑÑ Ð½Ð° заході БалканÑького півоÑтрова. Ðа південному Ñході Ñ– півдні межує з Грецією (довжина загального кордону — 282 км), на Ñході — з Македонією (151 км), на півночі Ñ– північному заході — з Сербією Ñ– Чорногорією (287 км). ОмиваєтьÑÑ Ð²Ð¾Ð´Ð°Ð¼Ð¸ Ðдріатичного та Іонічного морів (берегова Ð»Ñ–Ð½Ñ–Ñ â€” 362 км). Протока Отранто, завширшки 75 км, відділÑÑ” Ðлбанію від Італії.
Рельєф: центральна чаÑтина ÑƒÐ·Ð±ÐµÑ€ÐµÐ¶Ð¶Ñ â€” рівнина, інша Ñ‚ÐµÑ€Ð¸Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ Ð³Ð¾Ñ€Ð¸Ñта;
Площа території — 28 748 кв. км (140 міÑце в Ñвіті).
Ð¡Ñ‚Ð¾Ð»Ð¸Ñ†Ñ â€” Тірана (404 тиÑ. мешканців).
Великі міÑта: Ð”ÑƒÑ€Ñ€ÐµÑ (112,3 тиÑ. мешканців), ЕльбаÑан (101,7 тиÑ.), Шкодер (91,3 тиÑ.).
[ред.] ÐŸÐ¾Ñ…Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð·Ð²Ð¸
ÐÐ»Ð±Ð°Ð½Ñ–Ñ â€” Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð³Ð¾Ñ€Ñ†Ñ–Ð². Корінь «Ðлб» означає «білий» або «гора». ПередбачаєтьÑÑ, що гірÑькі племена із ÑучаÑного КоÑово принеÑли Ñвій горÑнÑький етнонім на вузьку прибережну рівнину. ВикориÑтовувана уÑередині країни назва Shqiperia означає Â«Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¾Ñ€Ð»Ð°Â».
[ред.] ІÑторіÑ
незалежніÑÑ‚ÑŒ від Туреччини 1912, в 1946 проголошена комуніÑтична реÑпубліка, в 1961 розірвані відноÑини з СРСРі в 1978 з Китаєм. Дипломатичні відноÑини з Заходом відновлені в 1987. Ð’ 1988 ÐÐ»Ð±Ð°Ð½Ñ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ”Ð´Ð½Ð°Ð»Ð°ÑÑ Ð´Ð¾ ÑпівдружноÑÑ‚Ñ– балканÑьких держав. Ð’ 1992 були заборонені тоталітарний режим Ñ– комуніÑтична партіÑ, а комуніÑтичні лідери поÑтали перед Ñудом за корупцію.
[ред.] Політика
Державний уÑтрій: ÐÐ»Ð±Ð°Ð½Ñ–Ñ â€” реÑпубліка. Глава держави — Президент. Глава урÑду — прем'єр-мініÑÑ‚Ñ€. Законодавча влада належить однопалатним Ðародним зборам.
мови — албанÑька, грецька
ЧленÑтво у міжнародних організаціÑÑ… — ООÐ, ОБСЄ (з Ñ‡ÐµÑ€Ð²Ð½Ñ 1991 року), ОІК (з Ð³Ñ€ÑƒÐ´Ð½Ñ 1992 року), РЄ (з Ð»Ð¸Ð¿Ð½Ñ 1995 року), ÐžÑ€Ð³Ð°Ð½Ñ–Ð·Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ð§Ð¾Ñ€Ð½Ð¾Ð¼Ð¾Ñ€Ñького економічного Ñпівробітництва (ОЧЕС), СОТ, МБРР, МВФ, МФЧХіЧП, ФÐО, ВООЗ тощо.
[ред.] Економіка
Грошова Ð¾Ð´Ð¸Ð½Ð¸Ñ†Ñ â€” лек = 100 кіндаркам.
екÑпорт — Ñира нафта, бітум, хром, залізна руда, нікель, вугіллÑ, мідний дріт, тютюн, фрукти, овочі
[ред.] ÐдмініÑтративний уÑтрій
поділÑєтьÑÑ Ð½Ð° 36 округів (реті) Ñ– 1 муніципалітет — Ñтоличну облаÑÑ‚ÑŒ.
[ред.] ДемографіÑ
КількіÑÑ‚ÑŒ наÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ â€” 3,510 млн. оÑіб (Ñтаном на липень 2001 року).
[ред.] Культура
[ред.] РелігіÑ
МуÑульмани — 70 %, правоÑлавні (Грецька ПравоÑлавна церква) — 20 %, католики — 10 %.
[ред.] Інше
Державне ÑвÑто — 28 лиÑтопада — День незалежноÑÑ‚Ñ–.
Державний прапор. Згідно з КонÑтитуцією, Державний прапор РеÑпубліки ÐÐ»Ð±Ð°Ð½Ñ–Ñ Ð¼Ñ–Ñтить в центрі Ð·Ð¾Ð±Ñ€Ð°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð²Ð¾Ð³Ð»Ð°Ð²Ð¾Ð³Ð¾ чорного орла з розправленими крильми на червоному фоні відповідно до традиції нинішнього ÑтоліттÑ. Червоний колір прапора — Ñимвол крові албанÑьких патріотів, пролитої ними під Ñ‡Ð°Ñ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¾Ð²Ñ–ÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ— боротьби проти турецьких загарбників. У нинішньому виглÑді прапор Ñ–Ñнує з 1945 року.
Державний герб. Герб РеÑпубліки ÐÐ»Ð±Ð°Ð½Ñ–Ñ ÑвлÑÑ” Ñобою Ð·Ð¾Ð±Ñ€Ð°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð²Ð¾Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾ чорного орла на червоному щиті варÑзького типу. Щит обрамлений прÑмими чорними лініÑми, що звужуютьÑÑ Ð´Ð¾Ð½Ð¸Ð·Ñƒ. Ðа ньому Ñ” Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ñ‡Ð¾Ñ€Ð½Ð¸Ð¼Ð¸ літерами: «РеÑпубліка ÐлбаніÑ». Орел на гербі — Ñимвол бойового духу албанÑького народу, ÑпоÑіб Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñкого, за народним повір'Ñм, Ñхожий з духом Ñ– ÑпоÑобом Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð°Ð»Ð±Ð°Ð½Ñ†Ñ. З давніх чаÑів албанці називають Ñвою гірÑьку державу «Шкіперією» (Shqiperia), що у перекладі означає «країна орлів», а Ñебе — нащадками орлів. Чорний двоглавий орел був емблемою національного Ð³ÐµÑ€Ð¾Ñ Ðлбанії — Скандербега, Ñкий у Ð¥V ÑÑ‚. вів національно-визвольну боротьбу проти турецького іга.
Державний гімн. У відповідноÑÑ‚Ñ– з КонÑтитуцією Державним гімном РеÑпубліки ÐÐ»Ð±Ð°Ð½Ñ–Ñ Ñ” гімн державного прапора.
УРЕ: ÐЛБÐÐІЯ, Ðародна РеÑпубліка ÐÐ»Ð±Ð°Ð½Ñ–Ñ (алб. Shqipni).
[ред.] Загальні відомоÑÑ‚Ñ–
Ð. — держава, розташована в зх. чаÑтині БалканÑького півоÑтрова на узбережжі Ðдріатичного м. Площа 28,7 тиÑ. км2. ÐаÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ 1462 тиÑ. чол. (1957). Ð¡Ñ‚Ð¾Ð»Ð¸Ñ†Ñ â€” м. Тірана.
[ред.] ÐаÑеленнÑ
ÐаÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ â€” бл. 97% албанців, решта — греки, турки, болгари, македонці. МіÑького наÑ. 27,5% (1955). Держ. мова—албанÑька. За межами Ð. проживає понад 1 млн. албанців, найбільше в ЮгоÑлавії (КоÑово-МетохіÑ).
[ред.] Державний уÑтрій
Ðародна РеÑпубліка Ð.— д-ва ÑоціаліÑтичного типу. Ðайвищим органом державної влади Ð. Ñ” Ðародні збори, Ñкі обираютьÑÑ Ð½Ð° 4 роки за нормою 1 депутат на 8 тиÑ. наÑеленнÑ. Ð’ період між ÑеÑÑ–Ñми верховну владу здійÑнює ПрезидіÑ, що обираєтьÑÑ Ðарод. зборами Ñ– підзвітна їм у Ñвоїй діÑльноÑÑ‚Ñ–. Вищим виконавчим Ñ– розпорÑдчим органом держ. влади Ñ” урÑд, глава Ñ– члени Ñкого призначаютьÑÑ Ñ‚Ð° звільнÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ðарод. зборами. УрÑд відповідальний перед Ðарод. зборами Ñ– підзвітний їм. ÐдмініÑтративні одиниці Ð.—Ñела, локалітети (волоÑÑ‚Ñ–), міÑта, райони Ñ– облаÑÑ‚Ñ–. МіÑцевими органами держ. влади Ñ” відповідні народні ради, що обираютьÑÑ Ð½Ð° 3 роки. Ради мають виконавчі Ñ– розпорÑдчі органи. У виборах беруть учаÑÑ‚ÑŒ уÑÑ– громадÑни Ð. віком від 18 років.
[ред.] Природа
Ð. — переважно гірÑька країна. Ðа Пн. — Північно-ÐлбанÑькі Ðльпи виÑота до 2700 м, на Пд.—Південні Ðльпи, між ними Центр. маÑив гір виÑота 2000—2400 м, розчленований долинами річок. Вздовж ÑƒÐ·Ð±ÐµÑ€ÐµÐ¶Ð¶Ñ Ð¼Ð¾Ñ€Ñ, від оз. Шкодер до зат. Вльора, приморÑька рівнина довжина бл. 200 км, ширина 10—30 км. Клімат примор'Ñ Ñубтропіч., ÑередземноморÑький, з жарким Ñухим літом (липень +25°), м'Ñкою Ñ– вологою зимою (Ñічень +5°); у гірÑьких районах більш континентальний, з вертикальною зональніÑÑ‚ÑŽ, взимку морози іноді до —20°. Опадів від 1000 до 2500 мм на рік. Ріки Ð. неÑудноплавні, викориÑтовуютьÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð·Ñ€Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ– Ð²Ð¸Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³Ñ–Ð´Ñ€Ð¾ÐµÐ½ÐµÑ€Ð³Ñ–Ñ— (оÑобливо Дрін, Семані, Шкумбіні). Ð. чаÑтково належать великі озера: Шкодер, ОхрідÑьке, ПреÑпа. Ðа рівнині переважно бурі ґрунти. Ðа горбах Ñ– Ñхилах гір розвинута флора маквіÑу, в передгір'ÑÑ… дубові, вище букові, ÑоÑнові Ñ– Ñмерекові ліÑи, на виÑоті 1400—1700 м альпійÑькі луки. Ðайважливіші кориÑні копалини: нафта, натуральний бітум, мідь, хром. У надрах Ð. Ñ” золото, бокÑити, азбеÑÑ‚ та інша мінер. Ñировина.
[ред.] ІÑторіÑ
З 1 ÑÑ‚. до н. е. Ñ‚ÐµÑ€Ð¸Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ ÑучаÑ. Ð. входила до Ñкладу РимÑької, а з 395 по 1347—Сх. РимÑької імперії (Візантії); пізніше окремі Ñ—Ñ— чаÑтини були під владою болг. Ñ– Ñерб, феодалів. З 1389 почалоÑÑ Ð·Ð°Ð²Ð¾ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð. турками. ВнаÑлідок вÑенарод. повÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° чолі з Георгієм КаÑтріотом (Скандербегом) в Ñередині 15 ÑÑ‚. майже вÑÑ Ð. була визволена від турків. ПіÑÐ»Ñ Ñмерті Скандербега Ð. була повніÑÑ‚ÑŽ загарбана турками (1479). Ðе раз протÑгом 500 років алб. народ повÑтавав проти тур. неволі. ВідомоÑÑ‚Ñ– про героїчну боротьбу алб. народу проти іноземних гнобителів надійшли на Україну від албанців (арнаутів), Ñкі в 17—18 ÑÑ‚. значними групами ÑелилиÑÑ Ð½Ð° пд.-українÑьких землÑÑ…. Під впливом першої роÑ. революції 1905—07 Ñ– молодотурецької революції 1908 в Ð. 1912 вибухнуло велике народ, повÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ тур. пануваннÑ, Ñ– 28 лиÑтопада у Вльорі з'їзд предÑтавників різних верÑтв наÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñив Ð. незалежною д-вою. ТимчаÑовий урÑд очолив Ізмаїл Кемаль-бей. ÐезалежніÑÑ‚ÑŒ Ð. була визнана ЛондонÑькою конференцією поÑлів (20 Ð³Ñ€ÑƒÐ´Ð½Ñ 1912) Ñ– ЛондонÑьким мирним договором, укладеним піÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ñ— БалканÑької війни. Проте над Ð. був вÑтановлений протекторат шеÑти великих д-в. Ðа алб. преÑтол був поÑаджений нім. принц Вільгельм Від (відомий Ñк Вільгельм І) [з Ð±ÐµÑ€ÐµÐ·Ð½Ñ Ð¿Ð¾ вереÑень 1914]. Сел. війна, Ñка Ñпалахнула в Ð., примуÑила його втекти. Під Ñ‡Ð°Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ñ— Ñвітової війни, коли Ðнтанта за таємним договором 1915 фактично продала Ð. Італії, а також при укладенні Паризького мирного договору Ð. Ñтає об'єктом зазіхань імперіаліÑтич. держав.
Жовтневий переворот викликав нове піднеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¸Ð·Ð²Ð¾Ð»ÑŒÐ½Ð¾Ñ— боротьби алб. народу. Ð’ результаті народ. повÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ (червень 1924) було Ñкинуто урÑд феод.-муÑульм. кліки Ðхмета Зогу, Ñкий вірно Ñлужив імперіаліÑтич. д-вам. ÐовоÑтворений урÑд епіÑкопа Фан Ðолі не пішов далі обіцÑнок Ñ– втратив підтримку народу. Ð’ грудні 1924 при допомозі іноземних імперіаліÑтів владу в Ð. знову захопив Ðхмет Зогу, оголоÑивши Ñебе Ñпочатку президентом реÑпубліки, а з 1928— «королем албанців». Ðнтинародна політика Зогу фактично перетворила Ð. на італ. колонію. Ð’ квітні 1939 фашиÑÑ‚Ñька Ð†Ñ‚Ð°Ð»Ñ–Ñ Ð¾ÐºÑƒÐ¿ÑƒÐ²Ð°Ð»Ð° Ð., включивши Ñ—Ñ— до Ñкладу «ІталійÑької імперії». Ðле алб. народ не ÑкоривÑÑ Ñ–Ð½Ð¾Ð·ÐµÐ¼Ð½Ð¸Ð¼ загарбникам. Вітчизн. війна рад. народу окрилила його на визвольну боротьбу. Ð’ 1941 з окремих комуніÑтич. груп, що виникли в Ð. в 30-Ñ… рр., утворилаÑÑ ÐšÐ¾Ð¼Ð¿Ð°Ñ€Ñ‚Ñ–Ñ Ð., Ñка очолила партизанÑьку боротьбу. Ð’ окупованих ворогом районах виникли підпільні органи народ.-демократич. влади.
18 Ð³Ñ€ÑƒÐ´Ð½Ñ 1942 Рад. урÑд опублікував декларацію, в Ñкій виÑловлював ÑÐ¿Ñ–Ð²Ñ‡ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ð±Ð¾Ñ€Ð¾Ñ‚ÑŒÐ±Ñ– алб. патріотів, заÑвивши про Ð½ÐµÐ²Ð¸Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð Ð°Ð´ÑнÑьким Союзом претензій Італії на алб. територію Ñ– про Ñвою надію бачити Ð. незалежною. Ð’ цей Ñ‡Ð°Ñ Ð¿Ð°Ñ€Ñ‚Ð¸Ð·Ð°Ð½Ñькі загони Ð. реорганізуютьÑÑ Ð² Ðарод.-визвольну армію, Ñку очолив перший Ñекретар ЦК Компартії Ð. Енвер Ходжа. До оÑені 1943 значна ч. території Ð. була визволена від італ. окупантів, але натоміÑÑ‚ÑŒ прийшли нім. фашиÑти. Ð’ ході боротьби з фашиÑÑ‚Ñькими окупантами у визволених районах зміцнювалиÑÑŒ оÑнови народно-демократич. ладу. Ðа 1-му ÐнтифашиÑÑ‚Ñькому конгреÑÑ– нац. Ð²Ð¸Ð·Ð²Ð¾Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ 24 Ñ‚Ñ€Ð°Ð²Ð½Ñ 1944 в Перметі функції найвищого законодавчого органу були передані ÐнтифашиÑÑ‚Ñькій раді, а виконавчого — Комітетові нац. визволеннÑ, Ñкий на 2-му ÐнтифашиÑÑ‚Ñькому конгреÑÑ– в жовтні 1944 був перетворений в ТимчаÑовий демократич. урÑд на чолі з Е. Ходжа. Ð’ дні переможного наÑтупу рад. війÑьк на Балканах Ðародно-визвольна Ð°Ñ€Ð¼Ñ–Ñ Ð. 17 лиÑÑ‚. 1944 визволила Тірану, а 29 лиÑÑ‚. 1944—вÑÑŽ Ðлбанію.
Перемога РадÑнÑького Союзу у Великій Вітчизн. війні проти фашиÑÑ‚Ñьких агреÑорів допомогла алб. народові вигнати загарбників Ñ– в той же Ñ‡Ð°Ñ Ð½Ðµ допуÑтити окупації країни англо-амер. війÑьками. Ð’ грудні 1945 відбулиÑÑŒ перші в Ñ–Ñторії Ð. заг. демократичні вибори до УÑтановчих зборів. 11 ÑÑ–Ñ‡Ð½Ñ 1946 Ð. було проголошено народною реÑпублікою, а 14 Ð±ÐµÑ€ÐµÐ·Ð½Ñ Ñхвалено Ñ—Ñ— конÑтитуцію. 1945—46 народ. урÑд здійÑнив аграрну реформу, націоналізацію промиÑловоÑÑ‚Ñ–, банків Ñ– транÑпорту. Це Ñтворило умови Ð´Ð»Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÑ…Ð¾Ð´Ñƒ народно-демо-кратич. д-ви до нового етапу Ñвого розвитку— етапу будівництва оÑнов Ñоціалізму. ЗдійÑÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´.-гоÑп. планів забезпечило величезні уÑпіхи в індуÑтріалізації країни, ÑприÑло зроÑтанню Ñ€Ñдів робітн. клаÑу Ñ– розвиткові ÑоціаліÑтич. відноÑин на Ñелі.
Ðародна Ð. зміцнює дружні відноÑини з РадÑнÑьким Союзом та ін. країнами ÑоціаліÑтич. табору. Ð’ лютому 1949 Ð. увійшла до Ради економіч. взаємодопомоги. Ð’ Ñічні 1951 Ðародні збори Ð. прийнÑли Закон про захиÑÑ‚ миру. Ð’ 1955 Ð. підпиÑала ВаршавÑький договір про дружбу, Ñпівробітництво Ñ– взаємну допомогу з ін. єврон. ÑоціаліÑтич. д-вами. 1955—58 алб. урÑд двічі проводив ÑÐºÐ¾Ñ€Ð¾Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð±Ñ€Ð¾Ð¹Ð½Ð¸Ñ… Ñил реÑпубліки. Ð’ грудні 1955 Ð. прийнÑта в члени ООÐ. РадÑнÑький Союз подає безкориÑливу допомогу Ð. в здійÑненні індуÑтріалізації країни, механізації Ñ. г. З кожним роком міцніє дружба Ñ– ширшають культ. зв'Ñзки алб. народу з народами СРСР, в Ñ‚. ч. з українÑьким. Зав'ÑзалаÑÑŒ дружба алб. Ñ– укр. міÑÑ‚: ДурреÑа й ОдеÑи, Корчі й Ізмаїла. Ð’ 1958 Ñтворено укр. Ð²Ñ–Ð´Ð´Ñ–Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢-ва радÑнÑько-албанÑької дружби. Ð’ Ð. Ñ– в УРСРпроводÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð´Ð½Ñ– алб. Ñ– українÑької культури.
Ð’ травні 1959 Ð. відвідала партійно-урÑдова Ð´ÐµÐ»ÐµÐ³Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ð¡Ð Ð¡Ð Ð½Ð° чолі з Ðœ. С. Хрущовим. Цей візит відіграв велику роль в дальшому зміцненні дружби між албанÑьким Ñ– радÑнÑьким народами, єдноÑÑ‚Ñ– країн ÑоціаліÑтич. табору.
Політичні партії Ñ– громадÑькі організації. ÐлбанÑька Ð¿Ð°Ñ€Ñ‚Ñ–Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ– (ÐПП), Ñтворена в лиÑтопаді 1941, до 1948 називалаÑÑŒ КомуніÑтичною партією Ð. (КПÐ). Ðа липень
1958 в ÐПП було понад 50 тиÑ. членів Ñ– кандидатів. Перший Ñекретар ЦК ÐПП Е. Ходжа. Демократичний фронт Ðлбанії (ДФÐ) — маÑова громадÑько-політ. -організаціÑ. ДФРвиник 1942 Ñк нац.-визвольний фронт, 1945 перейменований в Демократичний фронт. ЧленÑтво в ДФРіндивідуальне Ð’ 1957 в ДФРналічувалоÑÑŒ бл. 700 тиÑ. членів. Спілка трудÑщої молоді Ðлбанії організована 1949 на базі Спілки комуніÑтичної молоді Ñ– антифашиÑÑ‚Ñької Спілки народної молоді Ðлбанії. Спілка жінок Ðлбанії — маÑова демократич. організаціÑ, заÑнована в роки боротьби за Ð²Ð¸Ð·Ð²Ð¾Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½Ð¸ від іноземних окупантів. Ðалічує понад 240 тиÑ. трудівниць країни. ПрофÑпілки Ð. зародилиÑÑ Ð² 20-Ñ… рр. 20 ÑÑ‚., але Ñкоро були розгромлені. Ð’ 1941—42 утворилиÑÑ Ð½ÐµÐ»ÐµÐ³Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¾ Ñ– Ñтали оÑновою (профÑпілок Ðародної Ð. БудуютьÑÑ Ð·Ð° ви-робнич. принципом, об'єднують бл. 90% робітників. У жовтні 1945 на 1-му конгреÑÑ– профÑпілок згуртувалиÑÑŒ в Об'єднані профÑпілки Ð., Ñкі входÑÑ‚ÑŒ у Ð’ÑеÑвітню Федерацію ПрофÑпілок. ПрофÑпілки Ð. налічують понад 103,6 тиÑ. членів (червень 1957).
[ред.] Ðародне гоÑподарÑтво
До вÑÑ‚Ð°Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´.-демократич. ладу Ð. була однією з найвідÑталіших аграрних країн Європи, з заÑиллÑм іноземних монополій, що грабували Ñ—Ñ— народ Ñ– природні багатÑтва. З перемогою народ.-демократич. ладу Ñ– внаÑлідок докорінних Ñоціально-економіч. перетворень, Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´.-гоÑп. планів економіка Ð. швидко розвиваєтьÑÑ. Велику роль в індуÑтріалізації Ð. відіграє допомога СРСРі країн народ, демократії. Валова Ð¿Ñ€Ð¾Ð´ÑƒÐºÑ†Ñ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð¼Ð¸ÑловоÑÑ‚Ñ– 1958 перевищила довоєнний рівень у 18 раз. ОÑобливо швидко зроÑтає гірничодобувна—одна з провідних галузей промиÑловоÑÑ‚Ñ– Ñ– електроенергетика. 1958 видобуто нафти — 403 тиÑ. га, Ð²ÑƒÐ³Ñ–Ð»Ð»Ñ â€” 256 тиÑ. Ñ‚, хромової руди — 201 тиÑ. га, бітуму—183 тиÑ. га, вироблено електроенергії 150 млн. квт-г. Збудовано нові заводи по переробці бітуму, нафтопереробний з-д потужніÑÑ‚ÑŽ 150 тиÑ. га нафти на рік поблизу ЕльбаÑана (реконÑтруйовано такий же завод в м. Сталін), металообр. з-д в Тірані, дві великі ГЕС—ім. Леніна (1951) поблизу Тірани та ім. К. МаркÑа на Ñ€. Маті (1957) Ñ– кілька теплових електроÑтанцій. Значного розвитку набула харчова (олійна, конÑервна, цукрова, ферментації тютюну та ін.) Ñ– легка промиÑловіÑÑ‚ÑŒ. У Тірані працює великий текÑÑ‚, комбінат потужніÑÑ‚ÑŽ 20 млн. м тканин Ñ– текÑÑ‚, фабрика на 1 млн. м шерÑÑ‚Ñних тканин (1957). ШкірÑно-взуттєві підприємÑтва Ñ” в Тірані, ДурреÑÑ–, Корчі, Вльорі; цементні заводи в Шкодері; деревообробні в ЕльбаÑані, Тірані, Пуці, Пешкопії. Ðа кінець другої п'Ñтирічки (1956—60) загальний обÑÑг промиÑлового виробництва в порівнÑнні з 1955 доÑÑгне 224 %.
ВнаÑлідок аграрної реформи (1945—46) понад 70 тиÑ. безземельних ÑелÑн одержали 172 тиÑ. га землі, 475 тиÑ. оливкових дерев, багато Ñ.-г. реманенту. Швидкими темпами розвиваєтьÑÑ ÐºÐ¾Ð¾Ð¿ÐµÑ€ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ. г. Ð’ кін. 1958 було бл. 2000 Ñ.-г. кооперативів, Ñкі об'єднували 63% Ñел. дворів Ñ– 76% поÑівних площ, 22 держ. г-ва, 22 МТС. ПоÑівна площа— 404,6 тиÑ. га (1957). Значне міÑце займають Ñади, оливкові плантації та виноградники. Луки
Ñ– паÑовиÑька—30% території Ð. Серед зернових Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ñ–Ð´Ð½Ñ–â€”Ð¿ÑˆÐµÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ñ– кукурудза. Важлива тех. культура—бавовник (бл. половини вÑієї площі тех. культур). Вирощують також тютюн, цукр. бурÑки та ін. Тваринництво дає 40% уÑÑ–Ñ… доходів Ñ. г. ОÑобливо розвинуте вівчарÑтво. У 1957 налічувалоÑÑŒ (в тиÑ. голів): овець — 1612,1, кіз — 1029,3, великої рогатої худоби — 405,4, Ñвиней —96,2.
Довоєнна Ð. не мала залізниць; з 1947 збудовано з-ці ДурреÑ—Тірана, ДурреÑ—Пекіні—ЕльбаÑан. Головний вид транÑпорту— автодорожний (77% вÑÑ–Ñ… перевезень, 1957). МорÑький транÑпорт відіграє важливу роль у зовн.-економіч. зв'Ñзках. Головні порти Ð”ÑƒÑ€Ñ€ÐµÑ Ñ– Вльора.
У зовн. торгівлі Ð. ÑталиÑÑ Ð´Ð¾ÐºÐ¾Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ– зміни. Ð’ довоєнний період 95% імпорту припадало на товари широкого вжитку. Ð’ ÑучаÑ. Ð. важливими предметами імпорту Ñ”: промиÑл. уÑтаткуваннÑ, верÑтати, Ñировина Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÑ‚Ð°Ð»Ð¾Ð¾Ð±Ñ€. промиÑловоÑÑ‚Ñ–. Три найважливіші Ñтатті екÑпорту: нафта, хромова руда Ñ– тютюн. Ð. екÑпортує також шкіру, вовну, цитруÑові. Перше міÑце в зовн. торгівлі Ð. займає РадÑнÑький Союз (46% обороту, 1957).
Грош. Ð¾Ð´Ð¸Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð.—лек; за курÑом Держбанку СРСР(лютий 1959) 100 лек дорівнюють 8 крб.
[ред.] Охорона здоров'Ñ
1956 було 113 лік. закладів на 6573 ліжка (4,6 ліжка на 1 тиÑ. жителів), в Ñ‚. ч. 58 лікарень на 3669 ліжок, 16 протитуберкульозних закладів на 1655 ліжок та ін. У 1938 в Ð. було 8 лікарень Ñ– 40 амбулаторій, на 1 Ð»Ñ–ÐºÐ°Ñ€Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¿Ð°Ð´Ð°Ð»Ð¾ 10 тиÑ. жителів; у 1957—580 амбулаторій, 73 родильні будинки та відділеннÑ, понад 80 дитÑчих ÑÑел. Лікарів у 1957 — 280, зубних лікарів — 24, Ñеред, мед. перÑоналу—3039. Підготовка лікарів провадитьÑÑ Ð½Ð° мед. фак-Ñ‚Ñ– ТіранÑького універÑитету. ПіÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ¼Ð¾Ð³Ð¸ народно-демократичного ладу в Ð. Ñтворено мініÑтерÑтво охорони здоров'Ñ. Медична допомога подаєтьÑÑ Ð±ÐµÐ·Ð¿Ð»Ð°Ñ‚Ð½Ð¾.
[ред.] Ðародна оÑвіта, культоÑвітні Ñ– наукові уÑтанови
До другої Ñвітової війни в Ð. понад 80% наÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¾ непиÑьменним. З чаÑу Ð¿Ñ€Ð¾Ð³Ð¾Ð»Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð. народною реÑпублікою в країні здійÑнена ÑÐ¿Ñ€Ð°Ð²Ð¶Ð½Ñ Ñ€ÐµÐ²Ð¾Ð»ÑŽÑ†Ñ–Ñ Ð² галузі оÑвіти Ñ– культури. Ліквідовано непиÑьменніÑÑ‚ÑŒ Ñеред дороÑлого наÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ 40 років. 1959 в Ð. було 2915 шкіл, на денних Ñ– вечірніх відділеннÑÑ… Ñких навчалоÑÑŒ 261 тиÑ. учнів (183 тиÑ. в початкових, 60 тиÑ. в Ñемирічних, 18 тиÑ. в Ñередніх школах). Ð’ Ð. 14 технікумів Ñ– 6 вищих навч. закладів. У вищих учбових закладах Ð. 1959/60 навчалоÑÑŒ бл. 5000 Ñтудентів. У 1957 в Тірані на базі Ін-ту наук Ñтворено універÑитет в Ñкладі 6 факультетів (економіч., пед., мед., філолого-Ñ–Ñтор. та ін.). У 1958 в універÑитеті було понад 3300 Ñтуд., проводилаÑÑŒ н.-д. робота з Ñ–Ñторії, мовознавÑтва, етнографії, біології та ін. галузей; працює також н.-д. інÑтитут ÑільÑького гоÑподарÑтва. Ðайбільша б-ка—Ðаціональна в Тірані (понад 200 тиÑ. Ñ‚Ñ‚.), Ñ” 11 музеїв, 14 будинків культури, 27 проф. клубів, 450 будинків-чи-талень.
[ред.] ПреÑа та радіомовленнÑ
ПреÑа. Перші газети в Ð. виникли в 2-й пол. 19 ÑÑ‚. У 1924 почала виходити газ. «Башкімі» («Bashkimi»)— орган демократичного Ñ‚-ва, на чолі Ñкого ÑтоÑв відомий алб. патріот Ñ– демократ Ðвні РуÑтемі. З ÑÐµÑ€Ð¿Ð½Ñ 1942 виходить газ. «Зері Ñ– популліт» («Zeri i Popullit»)—орган ЦК ÐПП Ñ— Ñ€Ñд ін. періодичних видань. Ð’Ñього в Ð. виходить 10 центр. газет Ñ– 23 журнали загальним тиражем 190 тиÑ. примірників (грудень 1957). Ðайголовніші з них: «Зері Ñ– популліт» (Â«Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´ÑƒÂ»), «Башкімі» («ЄдніÑть») — орган Демократичного фронту Ð., «Пуна» («Puna»—«ПрацÑ»)—орган Центр. Ради профÑпілок, «Зері Ñ– рініÑ» («Zeri i RinisÑ‘Â»â€”Â«Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Â»)—орган Спілки трудÑщої молоді. Журн. «Руга Ñ” партіÑе» («Rruga e partise»— «Партійний шлÑх») — політ. Ñ– теоретич. журн. ЦК ÐПП, «Ðендорі» («Nendori» — «ЛиÑтопад») — орган Спілки пиÑьменників Ñ– працівників миÑтецтв, «МікеÑÑ–Ñ» («Miqesia» — «Дружба») — орган Ñ‚-ва дружби «ÐлбаніÑ—СРСР». Центральне телеграф, агентÑтво Ð. — ÐлбанÑьке телеграфне агентÑтво (ÐТÐ).
РадіомовленнÑ. Ð’ Ð. Ñ” центр. радіоÑÑ‚Ð°Ð½Ñ†Ñ–Ñ Â«Ð¢Ñ–Ñ€Ð°Ð½Ð°Â» (збудована 1951), а також радіоÑтанції у Шкодері, Корчі, Вльорі.
[ред.] Література
Ð¥ÑƒÐ´Ð¾Ð¶Ð½Ñ Ð»Ñ–Ñ‚ÐµÑ€Ð°Ñ‚ÑƒÑ€Ð° Ð. ÑформувалаÑÑ Ð·Ð° чаÑів Ñ‚. з. національного ВідродженнÑ, 1840—1912. До того чаÑу Ñ–Ñнувала в уÑній традиції багата народ. творчіÑÑ‚ÑŒ Ñ– пиÑемна література реліг.-церк. зміÑту.
Першою пиÑемною пам'Ñткою алб. мовою Ñ” «Формула хрещеннÑ» (1462). У 16—18 ÑÑ‚. алб. пиÑемніÑÑ‚ÑŒ розвивалаÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ð¼ чином у творчоÑÑ‚Ñ– духівництва. Ці пиÑьменники, крім церк.-духовних, пиÑали й ÑвітÑькі книги: Ф. Барді Ñклав перший Ñловник алб. мови (1635), напиÑав біографію нац. Ð³ÐµÑ€Ð¾Ñ Ð¡ÐºÐ°Ð½Ð´ÐµÑ€Ð±ÐµÐ³Ð° (1636); П. Богдані удоÑконалював рідну мову; Кавальйоті Ñ– Даньєль (18 ÑÑ‚.) Ñклали Ñловник алб. мови. Ðароджена в боротьбі за нац. незалежніÑÑ‚ÑŒ, література 19 ÑÑ‚. виÑуває Ñ€Ñд визначних пиÑьменників-патріотів, діÑчів національного ВідродженнÑ. Панівними напрÑÑ‚ мами в л-рі були романтизм Ñ– реалізм. Ðай-видатніші предÑтавники літератури цього періоду: філолог, політ. діÑч Ñ– поет І. де-Рада, автор поем «МілаÑао», «Скандербег», «ÐлбанÑька рапÑодіÑ» та ін., Г. Дар — поема «ОÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ–ÑÐ½Ñ Ð‘Ð°Ð»Ñ–Â», лірик 3. Серембе—поема «ДолÑ», Ð’. Шкодрані—поема «Поневолена ÐлбаніÑ»; винÑткове міÑце поÑідають вчений Ñ– прозаїк— «батько албанÑької літературної мови» К. КріÑтофоріді, збирач фольклору Ф. Мітко, автор зб. «ÐлбанÑька бджола»; палкий патріот — оÑновоположник нової алб. літератури Ð. Фрашері (кращі його твори: «Буколіки й георгіки», «ІÑÑ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ Ð¡ÐºÐ°Ð½Ð´ÐµÑ€Ð±ÐµÐ³Ð°Â», «Щире Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð»Ð±Ð°Ð½Ñ†Ñ», «ВеÑнÑні квіти»). Серед пиÑьменників пізнішого чаÑу найвидатніші— Ф. Шірока, Ðœ. Грамено, Ð. Зако-Чаюпі, Ð. Ðœ'єда, Ð . Сілічі. Перша Ñвітова війна, реакц. режим Зогу та італ.-фашиÑÑ‚Ñька Ð¾ÐºÑƒÐ¿Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÑˆÐºÐ¾Ð´Ð¸Ð»Ð¸ розвиткові прогреÑивної літератури. Ð’ роки нац.-визвольної боротьби алб. народу 1939—44 зароджуєтьÑÑ Ñ– формуєтьÑÑ Ð½Ð¾Ð²Ð°, революц. л-ра. ПиÑьменники ÑучаÑ. Ð., викориÑтовуючи Ñпадщину нац. клаÑики Ñ– доÑвід літератури ÑоціаліÑтич. країн, опановують художній метод ÑоціаліÑтич. реалізму. Центр. темою літератури Ð. Ñ” боротьба алб. народу за побудову нового, ÑоціаліÑтич. життÑ. Кращі предÑтавники ÑучаÑ. літератури: Д. Шутерічі, Л. Сілічі, Ф. Г'ÑÑ‚, К. Душі, 3. Сако, Ð. Богуш, Ð’. Скендери та ін.
[ред.] Ðрхітектура
Від античної епохи на території Ð. збереглиÑÑ Ð¿Ð°Ð¼'Ñтники міÑької та фортечної архітектури (розкопки в Пейані З—2 ÑÑ‚. до н. е.); від ÑередньовіччÑ—руїни фортець в Бурініто, ДурреÑÑ–, Бераті (6 ÑÑ‚.) та баптиÑтерії в Фенікі Ñ– Бутрінто (5 ÑÑ‚.), Ñпоруджені під впливом візант. архітектури; двокупольна церква в МеÑопотамо (10 ÑÑ‚.), а також фортеці Ñ– замки (13 ÑÑ‚.), побудовані венеціанцÑми. Від чаÑів тур. Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð»Ð¸ÑˆÐ¸Ð»Ð¸ÑÑ Ñ‡Ð¸Ñленні ÑƒÐºÑ€Ñ–Ð¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° мечеті. Ð”Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´. архітектури Ð. характерні гірÑькі укріплені будинки-башти (куди), двоповерхові будинки з навиÑаючим другим поверхом, з відкритими верандами, плеÑкатим черепичним дахом. Тепер міÑта забудовуютьÑÑ Ñ‡Ð¾Ñ‚Ð¸Ñ€Ð¸-, п'Ñтиповерховими будинками. КраÑивий анÑамбль ÑвлÑÑ” Ñобою реконÑтруйована пл. Скандербега в Тірані.
[ред.] Образотворче миÑтецтво
Ð–Ð¸Ð²Ð¾Ð¿Ð¸Ñ Ñ– Ñкульптура Ñ–Ñнували на території Ð. ще в античну епоху. ВиÑокого розвитку доÑÑгають вони в Ñеред. віки (фреÑки в церквах Малого Града, Берата та ін.). МайÑтерніÑÑ‚ÑŒ Ñ– виразні риÑи реалізму виÑвилиÑÑŒ у фреÑках церков ШельтÑан Ñ– Бальш, виконаних Онуфрієм з ÐеокаÑтра (50-Ñ– рр. 16 ÑÑ‚.). У 18 ÑÑ‚. брати КоÑта й ÐфанаÑій Зографи розпиÑали церкви у ВоÑкопі, Корчі та ін. міÑтах. Першими майÑтрами ÑвітÑького живопиÑу були Ð. Мартіні Ñ– К. Хідромено (кін. 19—поч. 20 ÑÑ‚.). ВиÑокого Ñ€Ñ–Ð²Ð½Ñ Ð´Ð¾ÑÑгло образотворче миÑÑ‚. в ÐÐ Ð: живопиÑці Ð’. Міо, С. Рота, Ð. Займі, Ф. Стамо, К. Коделі; Ñкульптори: Л. Школа, О. ПаÑкалі, Я. Пачо, К. Хоші — оÑновоположники нац. миÑтецтва ÑоціаліÑтич. реалізму. Розквітає народ. декорат. миÑÑ‚., що має вікові традиції (килимарÑтво, гаптуваннÑ, ткацтво, різьбÑÑ€Ñтво, худож. обробка золота, Ñрібла). УрÑд ÐÐ Ð Ñтворив перші в Ñ–Ñторії країни худож. уч. заклади Ñ– музеї (Ліцей ім. Йордана МіÑÑŒÑ, Держ. худож. галереÑ, Етнограф.-археол. музей та ін.).
[ред.] Музика
Ð.— країна різноманітного музичного фольклору (шкодерÑькі, ельбаÑанÑькі, корчанÑькі традиції). ПорÑд з діатонічними ладами, проÑтими ритмами музиці РвлаÑтиві також мелодика з ходами на збільшену Ñекунду, Ñкладні метричні утвореннÑ, ладова та ритмічна змінніÑÑ‚ÑŒ. Хоровий Ñнів переважно триголоÑний. Муз. інÑтрументи: лагут, чифтелі, зумаре, фюл, кьомані, гайда (оÑтанній Ñк укр. волинка). ПіÑÐ»Ñ Ð²ÑÑ‚Ð°Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² Ð. народ. влади починаєтьÑÑ Ð±ÑƒÑ€Ñ…Ð»Ð¸Ð²Ð¸Ð¹ розвиток профеÑіональної музики та худож. ÑамодіÑльноÑÑ‚Ñ–. Перша алб. опера — «Мріка» Пренги Якови. Відомі композитори: К. Коно, К. Трако, Ðœ. Кранте, Ч. ЗадеÑ, Д. Лека. Створено театр опери та балету, філармонію, Ñимфонічний оркеÑÑ‚Ñ€, держ. народ. хор, анÑамбль піÑні й танцю Ðлб. народ. армії, худож. ліцей з муз. відділом, розширюєтьÑÑ Ñітка муз. шкіл. Мелодії популÑрних у РадÑнÑькому Союзі піÑень нерідко виконуютьÑÑ Ð· новими міÑцевими текÑтами (напр., укр. піÑÐ½Ñ Â«Ð Ð¾Ð·Ð¿Ñ€Ñгайте, хлопці, коні»).
[ред.] Театр
Ще в кінці 19 ÑÑ‚. С. Фрашері, Ð. За-ко-Чаюиі Ñтворили п'Ñ”Ñи, патріотичні за зміÑтом, Ñкі були поÑтавлені в аматорÑьких театр. трупах (до вÑÑ‚Ð°Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´. влади в Ð. не було профеÑіонального театру). ПіÑÐ»Ñ 1944 відкрито театри у великих міÑтах Ð.: Тірані, Корчі, Шкодері, ДурреÑÑ–. Ð’ репертуарі театрів твори алб. драматургів (К. Якова, С. Пітарки, Д. БроÑ, Ф. Г'Ñти та ін.), Ñвітова клаÑична Ñ– ÑучаÑ. драматургіÑ. Чільне міÑце займають рад. п'Ñ”Ñи («КремлівÑькі куранти» Ðœ. Погодіна, «Платон Кречет», «Макар Діброва», «Калиновий гай», «Крила» О. Корнійчука, «ТанÑ» О. Ðрбузова та ін.). Відомі діÑчі алб. театру: Ðœ Попі, Ð. Фрашері, ЕЗ. Імамі.
[ред.] Кіно
ÐšÑ–Ð½ÐµÐ¼Ð°Ñ‚Ð¾Ð³Ñ€Ð°Ñ„Ñ–Ñ Ð. виникла піÑÐ»Ñ Ð²ÑÑ‚Ð°Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´, влади. Першим кроком в розвитку нац. кіномиÑÑ‚. була Ñпільна робота рад. Ñ– алб. працівників кіно над документ. фільмами «Ðова ÐлбаніÑ», «Перший ÐºÐ¾Ð½Ð³Ñ€ÐµÑ Ð¿Ð°Ñ€Ñ‚Ñ–Ñ—Â», «ÐлбаніÑ» та кольоровою худож кінокартиною «Великий воїн Ðлбанії Скандербег». ЗаÑнована в країні кіноÑÑ‚ÑƒÐ´Ñ–Ñ Â«Ðова ÐлбаніÑ» випуÑкає документ. фільми Ñ– кіножурнали. 1958 вийшов перший зац. худож. фільм «Тана» за однойменною повіÑÑ‚ÑŽ пиÑьменника Ф. Г'Ñта (режиÑер К. Дамо).
[ред.] Література
- Ходжа Ð. ÐлбанÑкий народ — за мир и Ñоциализм. Ðœ., 1956;
- Xоджа Ð. ВлиÑние Великой ОктÑбрьÑкой революции на Ðлбанию. Ðœ., 1957;
- Леонов Ðœ. СучаÑна ÐлбаніÑ. К., 1948;
- Манчха П. ÐÐ»Ð±Ð°Ð½Ñ–Ñ Ð½Ð° шлÑху до Ñоціалізму. К., 1951;
- Джеджула К. О. ÐÐ»Ð±Ð°Ð½Ñ–Ñ â€” народна реÑпубліка. К., 1949;
- ПÑртлі К. П., Розенберг Ð. Б Країни Європи. К., 1958;
- ÐкономичеÑÐºÐ°Ñ Ð³ÐµÐ¾Ð³Ñ€Ð°Ñ„Ð¸Ñ ÐµÐ²Ñ€Ð¾Ð¿ÐµÐ¹Ñких Ñтран народной демократии. X., 1958;
- ИÑкуÑÑтво в Ðародной РеÑпублике Ðлбании. Лейпциг, 1953 [алб., роÑ. Ñ– франц. мовами];
- Попов П. Ðœ. ÐÐ»Ð±Ð°Ð½Ñ–Ñ Ð² роÑійÑькій та українÑькій літературах XV—XX ÑÑ‚. К., 1959.
- Albania Sport
ÐвÑÑ‚Ñ€Ñ–Ñ â€¢ Ðзербайджан1 • ÐÐ»Ð±Ð°Ð½Ñ–Ñ â€¢ Ðндорра • Ð‘ÐµÐ»ÑŒÐ³Ñ–Ñ â€¢ БілоруÑÑŒ • Ð‘Ð¾Ð»Ð³Ð°Ñ€Ñ–Ñ â€¢ БоÑÐ½Ñ–Ñ Ñ– Герцеговина • Ватикан • Велика Ð‘Ñ€Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ñ–Ñ â€¢ ВірменіÑ2 • ГреціÑ1 • ГрузіÑ1 • Ð”Ð°Ð½Ñ–Ñ â€¢ ЕÑÑ‚Ð¾Ð½Ñ–Ñ â€¢ Ð†Ñ€Ð»Ð°Ð½Ð´Ñ–Ñ â€¢ ІÑÐ»Ð°Ð½Ð´Ñ–Ñ â€¢ ІÑÐ¿Ð°Ð½Ñ–Ñ â€¢ Ð†Ñ‚Ð°Ð»Ñ–Ñ â€¢ КазахÑтан1 • Кіпр2 • Ð›Ð°Ñ‚Ð²Ñ–Ñ â€¢ Литва • Ліхтенштейн • ЛюкÑембург • ÐœÐ°ÐºÐµÐ´Ð¾Ð½Ñ–Ñ â€¢ Мальта • Молдова • Монако • Ðідерланди • Ðімеччина • ÐÐ¾Ñ€Ð²ÐµÐ³Ñ–Ñ â€¢ Польща • ÐŸÐ¾Ñ€Ñ‚ÑƒÐ³Ð°Ð»Ñ–Ñ â€¢ РоÑÑ–Ñ1 • Ð ÑƒÐ¼ÑƒÐ½Ñ–Ñ â€¢ Сан-Марино • Ð¡ÐµÑ€Ð±Ñ–Ñ â€¢ Словаччина • Ð¡Ð»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ñ–Ñ â€¢ Туреччина1 • Угорщина • Україна • ФінлÑÐ½Ð´Ñ–Ñ â€¢ Ð¤Ñ€Ð°Ð½Ñ†Ñ–Ñ â€¢ Ð¥Ð¾Ñ€Ð²Ð°Ñ‚Ñ–Ñ â€¢ Ð§ÐµÑ…Ñ–Ñ â€¢ Ð§Ð¾Ñ€Ð½Ð¾Ð³Ð¾Ñ€Ñ–Ñ â€¢ Ð¨Ð²ÐµÐ¹Ñ†Ð°Ñ€Ñ–Ñ â€¢ ШвеціÑ
1 ЧаÑтково знаходитьÑÑ Ð² Ðзії 2 Географічно розташована в Ðзії