Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Web Analytics
Cookie Policy Terms and Conditions Албанія — Вікіпедія

Албанія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Албанія
Republika e Shqipërise
Прапор Албанії Герб Албанії
Національний девіз:немає
Офіційна мова албанська, грецька
Столиця Тірана
Президент Альфред Моісіу
Прем'єр-міністр Салі Беріша
Територія
 â€” Всього
 â€” % води
(174 у світі)
28 748 км²
4.7 %
Населення 3 582 205 (2003)
Густота 125 км²
Незалежність
 â€” Дата
Від Оттоманської імперії
28 листопада 1912
Валюта Лек = 100 кіндаркам
ВВП(офіційно)
Всього
На одиницю
(2005 приблизно)
$18.05 Ð¼Ð»Ñ€Ð´.
$4,900
Часовий пояс +1,+2 влітку
Національний гімн "Rreth Flamurit të Përbashkuar"(З'єднані біля прапору)
Інтернет-домен .AL
Тел. код 355
Зображення:LocationAlbania.png

Албанія

Офіційна назва â€” Республіка Албанія.

Зміст

[сховати]

[ред.] Географія

Мапа Албанії.
Мапа Албанії.

Знаходиться на заході Балканського півострова. На південному сході і півдні межує з Грецією (довжина загального кордону — 282 км), на сході — з Македонією (151 км), на півночі і північному заході — з Сербією і Чорногорією (287 км). Омивається водами Адріатичного та Іонічного морів (берегова лінія — 362 км). Протока Отранто, завширшки 75 км, відділяє Албанію від Італії.

Рельєф: центральна частина узбережжя — рівнина, інша територія гориста;

Площа території — 28 748 кв. км (140 місце в світі).

Столиця — Тірана (404 тис. мешканців).

Великі міста: Дуррес (112,3 тис. мешканців), Ельбасан (101,7 тис.), Шкодер (91,3 тис.).

Фізична карта Албанії
Фізична карта Албанії

[ред.] Походження назви

Албанія â€” земля горців. Корінь «Алб» означає «білий» або «гора». Передбачається, що гірські племена із сучасного Косово принесли свій горянський етнонім на вузьку прибережну рівнину. Використовувана усередині країни назва Shqiperia означає «земля орла».

[ред.] Історія

незалежність від Туреччини 1912, в 1946 проголошена комуністична республіка, в 1961 розірвані відносини з СРСР і в 1978 з Китаєм. Дипломатичні відносини з Заходом відновлені в 1987. В 1988 Албанія приєдналася до співдружності балканських держав. В 1992 були заборонені тоталітарний режим і комуністична партія, а комуністичні лідери постали перед судом за корупцію.

[ред.] Політика

Державний устрій: Албанія â€” республіка. Глава держави â€” Президент. Глава уряду â€” прем'єр-міністр. Законодавча влада належить однопалатним Народним зборам.

мови â€” албанська, грецька

Членство у міжнародних організаціях â€” ООН, ОБСЄ (з червня 1991 року), ОІК (з грудня 1992 року), РЄ (з липня 1995 року), Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), СОТ, МБРР, МВФ, МФЧХіЧП, ФАО, ВООЗ тощо.

[ред.] Економіка

Грошова одиниця â€” лек = 100 кіндаркам.

експорт â€” сира нафта, бітум, хром, залізна руда, нікель, вугілля, мідний дріт, тютюн, фрукти, овочі

[ред.] Адміністративний устрій

поділяється на 36 округів (реті) і 1 муніципалітет — столичну область.

[ред.] Демографія

Кількість населення â€” 3,510 Ð¼Ð»Ð½. осіб (станом на липень 2001 року).

[ред.] Культура

[ред.] Релігія

Мусульмани â€” 70 %, православні (Грецька Православна церква) â€” 20 %, католики â€” 10 %.

[ред.] Інше

Державне свято â€” 28 листопада â€” День незалежності.

Державний прапор. Згідно з Конституцією, Державний прапор Республіки Албанія містить в центрі зображення двоглавого чорного орла з розправленими крильми на червоному фоні відповідно до традиції нинішнього століття. Червоний колір прапора â€” символ крові албанських патріотів, пролитої ними під час багатовікової боротьби проти турецьких загарбників. У нинішньому вигляді прапор існує з 1945 року.

Державний герб. Герб Республіки Албанія являє собою зображення двоголового чорного орла на червоному щиті варязького типу. Щит обрамлений прямими чорними лініями, що звужуються донизу. На ньому Ñ” напис чорними літерами: «Республіка Албанія». Орел на гербі â€” символ бойового духу албанського народу, спосіб життя якого, за народним повір'ям, схожий з духом Ñ– способом життя албанця. З давніх часів албанці називають свою гірську державу «Шкіперією» (Shqiperia), що у перекладі означає «країна орлів», а себе â€” нащадками орлів. Чорний двоглавий орел був емблемою національного героя Албанії â€” Скандербега, який у Ð¥V ст. вів національно-визвольну боротьбу проти турецького іга.

Державний гімн. У відповідності з Конституцією Державним гімном Республіки Албанія є гімн державного прапора.


УРЕ: АЛБАНІЯ, Народна Республіка Албанія (алб. Shqipni).


[ред.] Загальні відомості

А. — держава, розташована в зх. частині Балканського півострова на узбережжі Адріатичного м. Площа 28,7 тис. км2. Населення 1462 тис. чол. (1957). Столиця — м. Тірана.

[ред.] Населення

Населення — бл. 97% албанців, решта — греки, турки, болгари, македонці. Міського нас. 27,5% (1955). Держ. мова—албанська. За межами А. проживає понад 1 млн. албанців, найбільше в Югославії (Косово-Метохія).


[ред.] Державний устрій

Народна Республіка А.— д-ва соціалістичного типу. Найвищим органом державної влади А. є Народні збори, які обираються на 4 роки за нормою 1 депутат на 8 тис. населення. В період між сесіями верховну владу здійснює Президія, що обирається Народ. зборами і підзвітна їм у своїй діяльності. Вищим виконавчим і розпорядчим органом держ. влади є уряд, глава і члени якого призначаються та звільняються Народ. зборами. Уряд відповідальний перед Народ. зборами і підзвітний їм. Адміністративні одиниці А.—села, локалітети (волості), міста, райони і області. Місцевими органами держ. влади є відповідні народні ради, що обираються на 3 роки. Ради мають виконавчі і розпорядчі органи. У виборах беруть участь усі громадяни А. віком від 18 років.


[ред.] Природа

А. — переважно гірська країна. На Пн. — Північно-Албанські Альпи висота до 2700 м, на Пд.—Південні Альпи, між ними Центр. масив гір висота 2000—2400 м, розчленований долинами річок. Вздовж узбережжя моря, від оз. Шкодер до зат. Вльора, приморська рівнина довжина бл. 200 км, ширина 10—30 км. Клімат примор'я субтропіч., середземноморський, з жарким сухим літом (липень +25°), м'якою і вологою зимою (січень +5°); у гірських районах більш континентальний, з вертикальною зональністю, взимку морози іноді до —20°. Опадів від 1000 до 2500 мм на рік. Ріки А. несудноплавні, використовуються для зрошення і вироблення гідроенергії (особливо Дрін, Семані, Шкумбіні). А. частково належать великі озера: Шкодер, Охрідське, Преспа. На рівнині переважно бурі ґрунти. На горбах і схилах гір розвинута флора маквісу, в передгір'ях дубові, вище букові, соснові і смерекові ліси, на висоті 1400—1700 м альпійські луки. Найважливіші корисні копалини: нафта, натуральний бітум, мідь, хром. У надрах А. є золото, боксити, азбест та інша мінер. сировина.

[ред.] Історія

З 1 ст. до н. е. територія сучас. А. входила до складу Римської, а з 395 по 1347—Сх. Римської імперії (Візантії); пізніше окремі її частини були під владою болг. і серб, феодалів. З 1389 почалося завоювання А. турками. Внаслідок всенарод. повстання на чолі з Георгієм Кастріотом (Скандербегом) в середині 15 ст. майже вся А. була визволена від турків. Після смерті Скандербега А. була повністю загарбана турками (1479). Не раз протягом 500 років алб. народ повставав проти тур. неволі. Відомості про героїчну боротьбу алб. народу проти іноземних гнобителів надійшли на Україну від албанців (арнаутів), які в 17—18 ст. значними групами селилися на пд.-українських землях. Під впливом першої рос. революції 1905—07 і молодотурецької революції 1908 в А. 1912 вибухнуло велике народ, повстання проти тур. панування, і 28 листопада у Вльорі з'їзд представників різних верств населення проголосив А. незалежною д-вою. Тимчасовий уряд очолив Ізмаїл Кемаль-бей. Незалежність А. була визнана Лондонською конференцією послів (20 грудня 1912) і Лондонським мирним договором, укладеним після першої Балканської війни. Проте над А. був встановлений протекторат шести великих д-в. На алб. престол був посаджений нім. принц Вільгельм Від (відомий як Вільгельм І) [з березня по вересень 1914]. Сел. війна, яка спалахнула в А., примусила його втекти. Під час першої світової війни, коли Антанта за таємним договором 1915 фактично продала А. Італії, а також при укладенні Паризького мирного договору А. стає об'єктом зазіхань імперіалістич. держав.

Жовтневий переворот викликав нове піднесення визвольної боротьби алб. народу. В результаті народ. повстання (червень 1924) було скинуто уряд феод.-мусульм. кліки Ахмета Зогу, який вірно служив імперіалістич. д-вам. Новостворений уряд епіскопа Фан Нолі не пішов далі обіцянок і втратив підтримку народу. В грудні 1924 при допомозі іноземних імперіалістів владу в А. знову захопив Ахмет Зогу, оголосивши себе спочатку президентом республіки, а з 1928— «королем албанців». Антинародна політика Зогу фактично перетворила А. на італ. колонію. В квітні 1939 фашистська Італія окупувала А., включивши її до складу «Італійської імперії». Але алб. народ не скорився іноземним загарбникам. Вітчизн. війна рад. народу окрилила його на визвольну боротьбу. В 1941 з окремих комуністич. груп, що виникли в А. в 30-х рр., утворилася Компартія А., яка очолила партизанську боротьбу. В окупованих ворогом районах виникли підпільні органи народ.-демократич. влади.

18 грудня 1942 Рад. уряд опублікував декларацію, в якій висловлював співчуття боротьбі алб. патріотів, заявивши про невизнання Радянським Союзом претензій Італії на алб. територію і про свою надію бачити А. незалежною. В цей час партизанські загони А. реорганізуються в Народ.-визвольну армію, яку очолив перший секретар ЦК Компартії А. Енвер Ходжа. До осені 1943 значна ч. території А. була визволена від італ. окупантів, але натомість прийшли нім. фашисти. В ході боротьби з фашистськими окупантами у визволених районах зміцнювались основи народно-демократич. ладу. На 1-му Антифашистському конгресі нац. визволення 24 травня 1944 в Перметі функції найвищого законодавчого органу були передані Антифашистській раді, а виконавчого — Комітетові нац. визволення, який на 2-му Антифашистському конгресі в жовтні 1944 був перетворений в Тимчасовий демократич. уряд на чолі з Е. Ходжа. В дні переможного наступу рад. військ на Балканах Народно-визвольна армія А. 17 лист. 1944 визволила Тірану, а 29 лист. 1944—всю Албанію.

Перемога Радянського Союзу у Великій Вітчизн. війні проти фашистських агресорів допомогла алб. народові вигнати загарбників і в той же час не допустити окупації країни англо-амер. військами. В грудні 1945 відбулись перші в історії А. заг. демократичні вибори до Установчих зборів. 11 січня 1946 А. було проголошено народною республікою, а 14 березня схвалено її конституцію. 1945—46 народ. уряд здійснив аграрну реформу, націоналізацію промисловості, банків і транспорту. Це створило умови для переходу народно-демо-кратич. д-ви до нового етапу свого розвитку— етапу будівництва основ соціалізму. Здійснення народ.-госп. планів забезпечило величезні успіхи в індустріалізації країни, сприяло зростанню рядів робітн. класу і розвиткові соціалістич. відносин на селі.

Народна А. зміцнює дружні відносини з Радянським Союзом та ін. країнами соціалістич. табору. В лютому 1949 А. увійшла до Ради економіч. взаємодопомоги. В січні 1951 Народні збори А. прийняли Закон про захист миру. В 1955 А. підписала Варшавський договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу з ін. єврон. соціалістич. д-вами. 1955—58 алб. уряд двічі проводив скорочення збройних сил республіки. В грудні 1955 А. прийнята в члени ООН. Радянський Союз подає безкорисливу допомогу А. в здійсненні індустріалізації країни, механізації с. г. З кожним роком міцніє дружба і ширшають культ. зв'язки алб. народу з народами СРСР, в т. ч. з українським. Зав'язалась дружба алб. і укр. міст: Дурреса й Одеси, Корчі й Ізмаїла. В 1958 створено укр. відділення Т-ва радянсько-албанської дружби. В А. і в УРСР проводяться дні алб. і української культури.

В травні 1959 А. відвідала партійно-урядова делегація СРСР на чолі з М. С. Хрущовим. Цей візит відіграв велику роль в дальшому зміцненні дружби між албанським і радянським народами, єдності країн соціалістич. табору.

Політичні партії і громадські організації. Албанська партія праці (АПП), створена в листопаді 1941, до 1948 називалась Комуністичною партією А. (КПА). На липень

1958 в АПП було понад 50 тис. членів і кандидатів. Перший секретар ЦК АПП Е. Ходжа. Демократичний фронт Албанії (ДФА) — масова громадсько-політ. -організація. ДФА виник 1942 як нац.-визвольний фронт, 1945 перейменований в Демократичний фронт. Членство в ДФА індивідуальне В 1957 в ДФА налічувалось бл. 700 тис. членів. Спілка трудящої молоді Албанії організована 1949 на базі Спілки комуністичної молоді і антифашистської Спілки народної молоді Албанії. Спілка жінок Албанії — масова демократич. організація, заснована в роки боротьби за визволення країни від іноземних окупантів. Налічує понад 240 тис. трудівниць країни. Профспілки А. зародилися в 20-х рр. 20 ст., але скоро були розгромлені. В 1941—42 утворилися нелегально і стали основою (профспілок Народної А. Будуються за ви-робнич. принципом, об'єднують бл. 90% робітників. У жовтні 1945 на 1-му конгресі профспілок згуртувались в Об'єднані профспілки А., які входять у Всесвітню Федерацію Профспілок. Профспілки А. налічують понад 103,6 тис. членів (червень 1957).

[ред.] Народне господарство

До встановлення народ.-демократич. ладу А. була однією з найвідсталіших аграрних країн Європи, з засиллям іноземних монополій, що грабували її народ і природні багатства. З перемогою народ.-демократич. ладу і внаслідок докорінних соціально-економіч. перетворень, виконання народ.-госп. планів економіка А. швидко розвивається. Велику роль в індустріалізації А. відіграє допомога СРСР і країн народ, демократії. Валова продукція промисловості 1958 перевищила довоєнний рівень у 18 раз. Особливо швидко зростає гірничодобувна—одна з провідних галузей промисловості і електроенергетика. 1958 видобуто нафти — 403 тис. га, вугілля — 256 тис. т, хромової руди — 201 тис. га, бітуму—183 тис. га, вироблено електроенергії 150 млн. квт-г. Збудовано нові заводи по переробці бітуму, нафтопереробний з-д потужністю 150 тис. га нафти на рік поблизу Ельбасана (реконструйовано такий же завод в м. Сталін), металообр. з-д в Тірані, дві великі ГЕС—ім. Леніна (1951) поблизу Тірани та ім. К. Маркса на р. Маті (1957) і кілька теплових електростанцій. Значного розвитку набула харчова (олійна, консервна, цукрова, ферментації тютюну та ін.) і легка промисловість. У Тірані працює великий текст, комбінат потужністю 20 млн. м тканин і текст, фабрика на 1 млн. м шерстяних тканин (1957). Шкіряно-взуттєві підприємства є в Тірані, Дурресі, Корчі, Вльорі; цементні заводи в Шкодері; деревообробні в Ельбасані, Тірані, Пуці, Пешкопії. На кінець другої п'ятирічки (1956—60) загальний обсяг промислового виробництва в порівнянні з 1955 досягне 224 %.

Внаслідок аграрної реформи (1945—46) понад 70 тис. безземельних селян одержали 172 тис. га землі, 475 тис. оливкових дерев, багато с.-г. реманенту. Швидкими темпами розвивається кооперування с. г. В кін. 1958 було бл. 2000 с.-г. кооперативів, які об'єднували 63% сел. дворів і 76% посівних площ, 22 держ. г-ва, 22 МТС. Посівна площа— 404,6 тис. га (1957). Значне місце займають сади, оливкові плантації та виноградники. Луки

і пасовиська—30% території А. Серед зернових провідні—пшениця і кукурудза. Важлива тех. культура—бавовник (бл. половини всієї площі тех. культур). Вирощують також тютюн, цукр. буряки та ін. Тваринництво дає 40% усіх доходів с. г. Особливо розвинуте вівчарство. У 1957 налічувалось (в тис. голів): овець — 1612,1, кіз — 1029,3, великої рогатої худоби — 405,4, свиней —96,2.

Довоєнна А. не мала залізниць; з 1947 збудовано з-ці Дуррес—Тірана, Дуррес—Пекіні—Ельбасан. Головний вид транспорту— автодорожний (77% всіх перевезень, 1957). Морський транспорт відіграє важливу роль у зовн.-економіч. зв'язках. Головні порти Дуррес і Вльора.

У зовн. торгівлі А. сталися докорінні зміни. В довоєнний період 95% імпорту припадало на товари широкого вжитку. В сучас. А. важливими предметами імпорту є: промисл. устаткування, верстати, сировина для металообр. промисловості. Три найважливіші статті експорту: нафта, хромова руда і тютюн. А. експортує також шкіру, вовну, цитрусові. Перше місце в зовн. торгівлі А. займає Радянський Союз (46% обороту, 1957).

Грош. одиниця А.—лек; за курсом Держбанку СРСР (лютий 1959) 100 лек дорівнюють 8 крб.

[ред.] Охорона здоров'я

1956 було 113 лік. закладів на 6573 ліжка (4,6 ліжка на 1 тис. жителів), в т. ч. 58 лікарень на 3669 ліжок, 16 протитуберкульозних закладів на 1655 ліжок та ін. У 1938 в А. було 8 лікарень і 40 амбулаторій, на 1 лікаря припадало 10 тис. жителів; у 1957—580 амбулаторій, 73 родильні будинки та відділення, понад 80 дитячих ясел. Лікарів у 1957 — 280, зубних лікарів — 24, серед, мед. персоналу—3039. Підготовка лікарів провадиться на мед. фак-ті Тіранського університету. Після перемоги народно-демократичного ладу в А. створено міністерство охорони здоров'я. Медична допомога подається безплатно.


[ред.] Народна освіта, культосвітні і наукові установи

До другої світової війни в А. понад 80% населення було неписьменним. З часу проголошення А. народною республікою в країні здійснена справжня революція в галузі освіти і культури. Ліквідовано неписьменність серед дорослого населення до 40 років. 1959 в А. було 2915 шкіл, на денних і вечірніх відділеннях яких навчалось 261 тис. учнів (183 тис. в початкових, 60 тис. в семирічних, 18 тис. в середніх школах). В А. 14 технікумів і 6 вищих навч. закладів. У вищих учбових закладах А. 1959/60 навчалось бл. 5000 студентів. У 1957 в Тірані на базі Ін-ту наук створено університет в складі 6 факультетів (економіч., пед., мед., філолого-істор. та ін.). У 1958 в університеті було понад 3300 студ., проводилась н.-д. робота з історії, мовознавства, етнографії, біології та ін. галузей; працює також н.-д. інститут сільського господарства. Найбільша б-ка—Національна в Тірані (понад 200 тис. тт.), є 11 музеїв, 14 будинків культури, 27 проф. клубів, 450 будинків-чи-талень.


[ред.] Преса та радіомовлення

Преса. Перші газети в А. виникли в 2-й пол. 19 ст. У 1924 почала виходити газ. «Башкімі» («Bashkimi»)— орган демократичного т-ва, на чолі якого стояв відомий алб. патріот і демократ Авні Рустемі. З серпня 1942 виходить газ. «Зері і популліт» («Zeri i Popullit»)—орган ЦК АПП ї ряд ін. періодичних видань. Всього в А. виходить 10 центр. газет і 23 журнали загальним тиражем 190 тис. примірників (грудень 1957). Найголовніші з них: «Зері і популліт» («Голос народу»), «Башкімі» («Єдність») — орган Демократичного фронту А., «Пуна» («Puna»—«Праця»)—орган Центр. Ради профспілок, «Зері і рініс» («Zeri i Rinisё»—«Голос молоді»)—орган Спілки трудящої молоді. Журн. «Руга є партісе» («Rruga e partise»— «Партійний шлях») — політ. і теоретич. журн. ЦК АПП, «Нендорі» («Nendori» — «Листопад») — орган Спілки письменників і працівників мистецтв, «Мікесія» («Miqesia» — «Дружба») — орган т-ва дружби «Албанія—СРСР». Центральне телеграф, агентство А. — Албанське телеграфне агентство (АТА).

Радіомовлення. В А. є центр. радіостанція «Тірана» (збудована 1951), а також радіостанції у Шкодері, Корчі, Вльорі.


[ред.] Література

Художня література А. сформувалася за часів т. з. національного Відродження, 1840—1912. До того часу існувала в усній традиції багата народ. творчість і писемна література реліг.-церк. змісту.

Першою писемною пам'яткою алб. мовою є «Формула хрещення» (1462). У 16—18 ст. алб. писемність розвивалася головним чином у творчості духівництва. Ці письменники, крім церк.-духовних, писали й світські книги: Ф. Барді склав перший словник алб. мови (1635), написав біографію нац. героя Скандербега (1636); П. Богдані удосконалював рідну мову; Кавальйоті і Даньєль (18 ст.) склали словник алб. мови. Народжена в боротьбі за нац. незалежність, література 19 ст. висуває ряд визначних письменників-патріотів, діячів національного Відродження. Панівними напрят мами в л-рі були романтизм і реалізм. Най-видатніші представники літератури цього періоду: філолог, політ. діяч і поет І. де-Рада, автор поем «Міласао», «Скандербег», «Албанська рапсодія» та ін., Г. Дар — поема «Остання пісня Балі», лірик 3. Серембе—поема «Доля», В. Шкодрані—поема «Поневолена Албанія»; виняткове місце посідають вчений і прозаїк— «батько албанської літературної мови» К. Крістофоріді, збирач фольклору Ф. Мітко, автор зб. «Албанська бджола»; палкий патріот — основоположник нової алб. літератури Н. Фрашері (кращі його твори: «Буколіки й георгіки», «Історія Скандербега», «Щире бажання албанця», «Весняні квіти»). Серед письменників пізнішого часу найвидатніші— Ф. Шірока, М. Грамено, А. Зако-Чаюпі, Н. М'єда, Р. Сілічі. Перша світова війна, реакц. режим Зогу та італ.-фашистська окупація перешкодили розвиткові прогресивної літератури. В роки нац.-визвольної боротьби алб. народу 1939—44 зароджується і формується нова, революц. л-ра. Письменники сучас. А., використовуючи спадщину нац. класики і досвід літератури соціалістич. країн, опановують художній метод соціалістич. реалізму. Центр. темою літератури А. є боротьба алб. народу за побудову нового, соціалістич. життя. Кращі представники сучас. літератури: Д. Шутерічі, Л. Сілічі, Ф. Г'ят, К. Душі, 3. Сако, А. Богуш, В. Скендери та ін.


[ред.] Архітектура

Від античної епохи на території А. збереглися пам'ятники міської та фортечної архітектури (розкопки в Пейані З—2 ст. до н. е.); від середньовіччя—руїни фортець в Бурініто, Дурресі, Бераті (6 ст.) та баптистерії в Фенікі і Бутрінто (5 ст.), споруджені під впливом візант. архітектури; двокупольна церква в Месопотамо (10 ст.), а також фортеці і замки (13 ст.), побудовані венеціанцями. Від часів тур. панування залишилися численні укріплення та мечеті. Для народ. архітектури А. характерні гірські укріплені будинки-башти (куди), двоповерхові будинки з нависаючим другим поверхом, з відкритими верандами, плескатим черепичним дахом. Тепер міста забудовуються чотири-, п'ятиповерховими будинками. Красивий ансамбль являє собою реконструйована пл. Скандербега в Тірані.

[ред.] Образотворче мистецтво

Живопис і скульптура існували на території А. ще в античну епоху. Високого розвитку досягають вони в серед. віки (фрески в церквах Малого Града, Берата та ін.). Майстерність і виразні риси реалізму виявились у фресках церков Шельтсан і Бальш, виконаних Онуфрієм з Неокастра (50-і рр. 16 ст.). У 18 ст. брати Коста й Афанасій Зографи розписали церкви у Воскопі, Корчі та ін. містах. Першими майстрами світського живопису були Н. Мартіні і К. Хідромено (кін. 19—поч. 20 ст.). Високого рівня досягло образотворче мист. в НРА: живописці В. Міо, С. Рота, Н. Займі, Ф. Стамо, К. Коделі; скульптори: Л. Школа, О. Паскалі, Я. Пачо, К. Хоші — основоположники нац. мистецтва соціалістич. реалізму. Розквітає народ. декорат. мист., що має вікові традиції (килимарство, гаптування, ткацтво, різьбярство, худож. обробка золота, срібла). Уряд НРА створив перші в історії країни худож. уч. заклади і музеї (Ліцей ім. Йордана Місья, Держ. худож. галерея, Етнограф.-археол. музей та ін.).


[ред.] Музика

А.— країна різноманітного музичного фольклору (шкодерські, ельбасанські, корчанські традиції). Поряд з діатонічними ладами, простими ритмами музиці А властиві також мелодика з ходами на збільшену секунду, складні метричні утворення, ладова та ритмічна змінність. Хоровий снів переважно триголосний. Муз. інструменти: лагут, чифтелі, зумаре, фюл, кьомані, гайда (останній як укр. волинка). Після встановлення в А. народ. влади починається бурхливий розвиток професіональної музики та худож. самодіяльності. Перша алб. опера — «Мріка» Пренги Якови. Відомі композитори: К. Коно, К. Трако, М. Кранте, Ч. Задея, Д. Лека. Створено театр опери та балету, філармонію, симфонічний оркестр, держ. народ. хор, ансамбль пісні й танцю Алб. народ. армії, худож. ліцей з муз. відділом, розширюється сітка муз. шкіл. Мелодії популярних у Радянському Союзі пісень нерідко виконуються з новими місцевими текстами (напр., укр. пісня «Розпрягайте, хлопці, коні»).


[ред.] Театр

Ще в кінці 19 ст. С. Фрашері, А. За-ко-Чаюиі створили п'єси, патріотичні за змістом, які були поставлені в аматорських театр. трупах (до встановлення народ. влади в А. не було професіонального театру). Після 1944 відкрито театри у великих містах А.: Тірані, Корчі, Шкодері, Дурресі. В репертуарі театрів твори алб. драматургів (К. Якова, С. Пітарки, Д. Броя, Ф. Г'яти та ін.), світова класична і сучас. драматургія. Чільне місце займають рад. п'єси («Кремлівські куранти» М. Погодіна, «Платон Кречет», «Макар Діброва», «Калиновий гай», «Крила» О. Корнійчука, «Таня» О. Арбузова та ін.). Відомі діячі алб. театру: М Попі, Н. Фрашері, ЕЗ. Імамі.


[ред.] Кіно

Кінематографія А. виникла після встановлення народ, влади. Першим кроком в розвитку нац. кіномист. була спільна робота рад. і алб. працівників кіно над документ. фільмами «Нова Албанія», «Перший конгрес партії», «Албанія» та кольоровою худож кінокартиною «Великий воїн Албанії Скандербег». Заснована в країні кіностудія «Нова Албанія» випускає документ. фільми і кіножурнали. 1958 вийшов перший зац. худож. фільм «Тана» за однойменною повістю письменника Ф. Г'ята (режисер К. Дамо).


[ред.] Література

  • Ходжа Э. Албанский народ — за мир и социализм. Ðœ., 1956;
  • Xоджа Э. Влияние Великой Октябрьской революции на Албанию. Ðœ., 1957;
  • Леонов Ðœ. Сучасна Албанія. К., 1948;
  • Манчха П. Албанія на шляху до соціалізму. К., 1951;
  • Джеджула К. О. Албанія — народна республіка. К., 1949;
  • Пяртлі К. П., Розенберг Н. Б Країни Європи. К., 1958;
  • Экономическая география европейских стран народной демократии. X., 1958;
  • Искусство в Народной Республике Албании. Лейпциг, 1953 [алб., рос. Ñ– франц. мовами];
  • Попов П. Ðœ. Албанія в російській та українській літературах XV—XX ст. К., 1959.
  • Albania Sport


Іншими мовами
Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu