Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Web Analytics
Cookie Policy Terms and Conditions Слонові — Вікіпедія

Слонові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Слони
Африканський саванний слон.
Африканський саванний слон.
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Ряд: Хоботні (Proboscidea)
Надродина: Elephantoidea
Родина: Слонові (Elephantidae)
Gray, 1821
Посилання
Віківиди: Elephantidae

Слони, слонові (Elephantidae) — родина ссавців ряду хоботних. Відомі з верхнього міоцену — нижнього пліоцену екваторіальної Африки. Потім слони широко поширилися по Африці, проникнули в Євразію і Пн. Америку. До кінця плейстоцену ареал слонів різко скоротився. Сучасні слони збереглися лише в Африці південніше Сахари і на півдні Азії. Великі тварини: висота тіла в плечах. Довжина до 4—4,5 м, маса до 5 (зрідка до 7,5) т, самки дрібніші за самців; зустрічаються карликові форми. Африканський слон більший за індійського. Органом дотику, нюху (добре розвинутий) і хапання служить рухливий хобот. Щічні зуби в міру стирання замінюються новими (зуби змінюються протягом життя 6 разів). Сильно розвинуті другі верхні різці (бивні) мають постійний ріст. Живуть слони 70—80 років, статевої зрілості досягають у 10—20 років, вагітність 22—24 місяців. Народжують одного дитинчати масою близько 100 кг. Рослиноїдні. У пошуках їжі роблять великі переходи (до 100 км у добу), можуть вільно рухатися в хащах і по болотах, легко піднімаються на круті гірські схили, добре плавають. Живуть сімейними групами (бл. 10 самок зі слоненятами), самці тримаються поодинці або утворять череди холостяків. При високій щільності населення утворять череди (іноді по декілька десятків і навіть сотень голів), що включають велике число родин і одинаків. 2 роди, в одному 2, в другому 1 вид. Африканський слон (Loxodonta afrtcana) із двома підвидами живе головним чином у залісеній савані східної і південної Африки. Лісовий слон (L. cyctolis) — головним чином у дощових тропічних лісах західної Африки. Ареал і чисельність африканських слонів скорочуються через руйнування місцеперебувань і браконьєрського полювання заради бивнів (слонової кістки), у результаті чого, за даними МСОП, щорічно знищується бл. 70 тис. тварин. За останні 100 років чисельність скоротилася майже на 2 млн.

Зміст

[ред.] Еволюція та систематика

Викопний слон Elephas (Palaeoloxodon) antiquus
Викопний слон Elephas (Palaeoloxodon) antiquus

Сучасні види слонів входять до однієї родини Слонові та є єдиними сучасними представниками ряду Хоботних (вони називаються хоботними через їхню головну особливість — хобот).

Дослідження ДНК і анатомічних особливостей показали, що найближчими теперішніми родичами слонів є сирени — дюгони і ламантини. Недавно стало зрозуміло, що слони та сирени входять до таксону, який, крім них, охоплює даманів, тенреків, золотокротів, слонових землерийок (чий довгий ніс утворився незалежно від слонів) та трубкозубів. Разом ці несхожі одна на одну тварини складають надряд «Афротерії». Вважається, що вони з'явилися в Африці від спільного предка близько 70 млн років тому.

Розпізнано близько 165 викопних видів хоботних. Більшість ранніх залишків зоботних, яким 40-60 млн років, знайдено на півночі Африки , і декілька з них, напевно, вели земноводний спосіб життя. Меритерій, можливо, живився водними рослинами, як сучасний бегемот, і мав подібну будову. Дослідження наводять на думку, що слони зберегли деякі риси, які збереглися від далекого напів-водного предка. Це внутрішні яєчка, зародкові ниркові структури звані нефростомами, та будова дихальної системи. Проте, твердження, що хобот виник як всмоктувальний пристрій є, найімовірніше, неправильним, оскільки жодний сучасний водний ссавець не розвинув «всмоктувача» і хобот повністю розвинувся пізніше, у повністю наземних хоботних.

В ранньому Олігоцені, 30-36 млн.р.т., палеомастодон та фіомія мали схожий на сучасного слона вигляд, збільшений розмір тіла (висота плечей до 2 м), чіткі верхні та нижні бивні, короткий хобот. Напено, вони харчувалися в лісистій місцевості високорослими рослинами. Специфічний адаптивний комплекс характерних рис слонів розвивалися протягом всього перебігу еволюції хоботних. Тіло, яке збільшилось до масивних пропорцій, підтримувало величезну кишку для перетравлення великої кількості несвіжої низькорослої рослинності. Масивні кутні зуби і тяжкі бивні підтримуються дуже великою головою, яка кріпиться на дуже короткій шиї, полегшуючи тим самим проблему її рухливості. Але з головою, високо піднятою над землею, короткою шиєю і тяжкими іклами, харчуватися ротом (особливо низькорослими рослинами) було б складно; звідси поява хобота.

Поміж різних груп викопних хоботними, які еволювали 25 млн років пізніше, стегодони є найвідомішими та вважаються сестринною групою (мають спільних предків) слонів. Стегодони з Африки і Азії віком 7-0,5 млн р. досягли величезних розмірів (висота плечей 3,5 м) і мали дуже довгі, паралельні, блькі один до одного бивні.

Справжні слони (Elephantidae) відрізняються від своїх предків ознаками черепа, такими як втрата емалі, що покривала бивні, збільшення кількості емальних гребнів на кутніх зубах (моларах), і підвищення корон кутніх зубів. Починаючи з найранніших викопних представників, віком 4-7 млн років, знайдених майже винятково в Африці, можна припустити, що група походить звідти. Примелефал був найраннішим представником підродини Elephantinae. Він був заввишки приблизно, як самиця азійського слона, мав нижні та верхні бивні і, можливо, жив у відкритих лісистих саванах.

Розпізнано три великі гілки слонових серед залишків за останні бл. 4 млн р. Це елефас та його родичі (включаючи азійського слона), локсодонти (Loxodonta) (включаючи африканського слона) і мамонти (Mammuthus) (включно з шерстистим мамонтом, якого не слід плутати з далекоспорідненим, але схоже названим хоботним мамутом (Mammut), американським мастодоном)
Ранні локсодонти появилися 5,4-7,3 млн.р.т. в Кенії та Уґанді. Згодом вони розділилися на два, очевидно, співіснуючі види, Loxodonta adaurora і Loxodonta exoptata. Сучасний вид L. africana, мабуть, походить від однієї з цих форм і початково співіснував з видом L. atlantica, який мав пристосоване до скубання трави розміщення зубів і малі бивні. Зв'язки між всіма цими формами до кінця не ясні, але теперішні докази генетики пролили нове світло на історію африканського слона. Його пердки майже напевно жили в лісах центральної Африки. 2,5-3,5 млн.р.т. осушення клімату призвело до розвитку пристосованих до савани популяцій на півдні та сході. Цей розподіл привів до появи виду Loxodonta cyclotis. L. cyclotis більш примітивний; його череп схожий на череп L. adaurora.

Сьогодні саванний або бушовий слон (Loxodonta africana africana) поширений в західній і південній Африці, тоді як Loxodonta cyclotis заселяє більшість центральної і західної Африки. Анатомічна різниця між ними є дуже помітною. В африканського слона тіло більше та м'язистіше, вуха трикутні та дуже великі, бивні масивні й вигнуті назовні та вперед, спина сідлоподібна. В лісового слона тіло менше і компактніше, вуха менші й заокруглені, бивні вузькі, довгі, спрямовані донизу, спина пряміша.
Між цими двома видами видно чітку різницю в будові черепа, анатомії мандібули. Генетична різниця між ними навіть більша за різницю з азійським слоном. Є відмінності у звичках, добуванні їжі, груповій поведінці та комунікації.

Рід елефас (Elephas) очолював E. maximus, сучасний азійський слон, який виник у Ефіопії 5,2-6,7 млн.р.т. Ця лінія породила різноманітні види в Африці і Євразії. Африканський Elephas ekorensis, який жив 4-4,5 млн.р.т., видається близьким до спільного предка цих видів. Вони вступили до Азії бл. 3 млн.р.т. E. bysudricus населяв північну Індію та М'янму приблизно 1-2 млн.р.т. і вважається близьким до предка азійського слона.

[ред.] Класифікація родини слонових

  • Підродина Elephantinae
    • Триба Elephantini (Elephant)
      • Підтриба Primelephantina
      • Підтриба Loxodontina
        • Рід Loxodon
          • Підрід Loxodonta
            • Вид Loxodonta cyclotis (Лісовий слон)
            • Вид Loxodonta africana (Африканський слон)
              • Підвид Loxodonta africana adaurora
              • Підвид Loxodonta africana africana (African Bush Elephant or African Cape Elephant)
              • Підвид Loxodonta africana oxyotis (African Plains Savanna Elephant or West African Steppe Elephant)
              • Підвид Loxodonta africana pharaonensis (North African Egypt Elephant or Carthaginian Elephant or Atlas Elephant) †
              • Підвид Loxodonta africana pumilio (or Loxodonta fransseni) (Африканський карликовий слон)
            • Вид Loxodonta africanavus (Mammuthus africanavus) †
            • Вид Loxodonta antiquus (Elephas antiquus, Palaeoloxodon antiquus) †
              • Підвид Loxodonta antiquus creutzbergi †
              • Підвид Loxodonta antiquus leonardii †
              • Підвид Loxodonta antiquus antiquus †
            • Вид Loxodonta atlantica †
              • Підвид Loxodonta atlantica angammensis (=Loxodonta africana?) †
              • Підвид Loxodonta atlantica atlantica (†
              • Підвид Loxodonta atlantica zulu †
      • Підтриба Elephantina або надрід Elephadon
        • Рід Elephas
            • Вид Elephas maximus (Asian Elephant)
              • Підвид Elephas maximus indicus (Indian Elephant)
              • Підвид Elephas maximus maximus (Sri Lankan Elephant)
              • Підвид Elephas maximus sumatrensis (Sumatran Elephant)
              • Підвид Elephas maximus borneensis (Borneo Elephant or Asian Pygmy Elephant)
              • Підвид Elephas maximus rubridens (Chinese Elephant)
              • Підвид ? Population in Vietnam Elephant and Laos Elephant
              • Підвид Elephas maximus asurus (Syrian Elephant) †
            • Вид Elephas beyeri
            • Вид Elephas celebensis
            • Вид Elephas iolensis
            • Вид Elephas planifrons
            • Вид Elephas platycephalus
            • Вид Elephas recki
              • Підвид Elephas recki atavus
              • Підвид Elephas recki brumpti
              • Підвид Elephas recki ileretensis
              • Підвид Elephas recki illertensis
              • Підвид Elephas recki recki
              • Підвид Elephas recki shungurensis
          • Підрід Palaeoloxodon
            • Вид Elephas Palaeoloxodon antiquus
            • Вид Elephas Palaeoloxodon creticus
            • Вид Elephas Palaeoloxodon creutzburgi
            • Вид Elephas Palaeoloxodon chaniensis
            • Вид Elephas Palaeoloxodon cypriotes
            • Вид Elephas Palaeoloxodon ekorensis
            • Вид Elephas Palaeoloxodon falconeri
            • Вид Elephas Palaeoloxodon mnaidriensis
            • Вид Elephas Palaeoloxodon melitensis
            • Вид Elephas Palaeoloxodon namadicus
            • Вид Elephas Palaeoloxodon naumanni
        • Рід Mammuthus
            • Вид Mammuthus africanavus (African mammoth) †
            • Вид Mammuthus armeniacus (Armenian mammoth) †
            • Вид Mammuthus columbi (Columbian mammoth) †
            • Вид Mammuthus exilis (Pygmy mammoth) †
            • Вид Mammuthus dwarfus (Wrangel Island mammoth) †
            • Вид Mammuthus imperator (American mammoth) †
            • Вид Mammuthus jeffersonii (Jeffersonian mammoth) †
            • Вид Mammuthus lamarmorae (Sardinian Dwarf mammoth) †
            • Вид Mammuthus meridionalis (Southern mammoth) †
            • Вид Mammuthus planifrons
            • Вид Mammuthus primigenius (Шерстистий мамонт) †
            • Вид Mammuthus subplanifrons
            • Вид Mammuthus trogontherii (Steppe mammoth) †
    • Триба Belodontini
      • Підтриба Belodontina
        • Рід Stegotetrabelodon
        • Рід Stegodibelodon
  • Підродина Stegodontinae
        • Рід Stegodon
            • Вид Stegodon aurorae
            • Вид Stegodon elephantoides
            • Вид Stegodon florensis
            • Вид Stegodon ganesha
            • Вид Stegodon insignis
            • Вид Stegodon orientalis
            • Вид Stegodon shinshuensis
            • Вид Stegodon sompoensis
            • Вид Stegodon sondaarii
            • Вид Stegodon trigonocephalus
            • Вид Stegodon zdanski
  • Підродина Lophodontinae or Rhynchotheriinae
        • Рід Anancus
            • Вид Anancus alexeevae
            • Вид Anancus arvernensis
            • Вид Anancus kenyensis
        • Рід Morrillia
    • Триба Lophodontini (Lophodonty) †
      • Підтриба Lophodontina
        • Рід Tetralophodon
        • Рід Paratetralophodon
    • Триба Cuvieroniini
        • Рід Stegomastodon
            • Вид Stegomastodon arizonae
            • Вид Stegomastodon mirificus
            • Вид Stegomastodon primitivus
        • Рід Cuvieronius
            • Вид Cuvieronius hyodon
            • Вид Cuvieronius priestleyi
            • Вид Cuvieronius tropicus


[ред.] Дивіться також

[ред.] Джерела

  • Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.—831 с., ил., 29 л. ил.
  • Grzimek, Bernhard. Grzimek's animal life encyclopedia.— 2nd ed. v. 4. Mammals. ISBN 0-7876-5362-4 (set hardcover : alk. paper). 1. Zoology—Encyclopedias I. Title: Animal life encyclopedia. II. Schlager, Neil, 1966- III. Olendorf, Donna IV. McDade, Melissa С V. American Zoo and Aquarium Association. VI. Title. QL7.G7813 2004

[ред.] Корисні сторінки


Панда Це незавершена стаття з теріології (ссавцезнавства).
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu