Галій
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміст |
[ред.] Загальна інформація
Галій, Ґалій, (рос. галлий, англ. gallium, нім. Gallium n) – хімічний елемент, символ Ga, ат. н. 31; ат.м. 69,73. Сріблясто-білий м’який метал. Стійкий до дії повітря, води. З кислотами та лугами утворює галати. Густина твердого Ґ. 59,04; рідкого - 60,95. Теплота плавлення 29,75 ОС, кипіння 2403 ОС. Геохімічно близький до Al, Zn, Fe. Вміст у земній корі 1,5•10-3мас.%. Єдиний мінерал Г. – ґаліт. Основна маса Ґ. зосереджена в мінералах алюмінію і накопичується в нефелінових сієнітах (сер. вміст 0,004%), лужних метасоматитах (до 0,02%), бокситах (0,0052%), сфалеритах (до 0,018%). У вивержених породах Ga тісно пов’язаний з Al. У гідротермальних родовищах Г. накопичується як ізоморфна домішка (до 0,01-0,02%) у сфалеритах, а в зоні гіпергенезу – разом з Al в бокситах (2•10-3-1•10-2%).
[ред.] Історія
[ред.] Походження назви
Від латинської назви Франції - Ґаллія.
[ред.] Отримання
Попутно з Al він вилучається з бокситів, нефелінових сієнітів, і попутно з Zn – з цинкових концентратів. Г. поряд з ґерманієм є у вугіллі кам’яному. Під час газифікації вугілля і його скраплюванні Г. разом з Ge концентрується в золі виносу. Понад 90% Ґ. отримують як побічний продукт з відходів алюмінієвого та цинкового виробництва.
Основні виробники - США, Швеція, Канада, Японія.
[ред.] Застосування
Застосовують у виробництві легкоплавких сплавів для виготовлення високотемпературних термометрів, оптичних дзеркал, у напівпровідниковій електроніці, лазерній техніці тощо.
[ред.] Біологічна роль
[ред.] Дивись також
 |
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
