Тіамін
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Тіамін Вітамін B1 |
||
|---|---|---|
|
|
||
| Тип: | водорозчинний | |
| Користь для організму: | обмін речовин, енергія робота м’язів | |
| Міститься у продуктах: | печінка, продукти грубого помелу, картопля, бобові | |
| Норми споживання | ||
| Для дітей (7 років) | 1,0 міліграмів | |
| Для чоловіків | 1,6 міліграмів | |
| Для жінок | 1,3 міліграмів | |
Тіамі́н (від грец. θειον — сірка; вітамін B1, аневрин) — водорозчинний вітамін. У природі синтезується рослинами і деякими мікроорганізмами (найбільше його міститься в дріжджах, хлібних злаках, картоплі). В організм людини і більшості тварин тіамін надходить з їжею. Його недостача в раціоні викликає гіповітаміноз, а відсутність його призводить до розвитку хвороби бері-бері, що характеризується ураженням периферичних нервів, серцево-судинної, травної та м'язової систем. Фізіологічне значення тіаміну зумовлюється його участю у процесах обміну речовин. У формі етеру — тіамінпірофосфату (ТПФ, кокарбоксилази) виконує функцію коферменту в процесах декарбоксилювання α-кетокислот, пентозофосфатного циклу; при нестачі тіаміну гальмуються деякі реакції трикарбонових кислот циклу.
Потреба тіаміну для дорослої людини становить 2—3 мг на добу і збільшується взимку, при вживанні великої кількості вуглеводів. У медицині одержані синтетично препарати тіаміну застосовують для запобігання гіповітамінозу та лікування невритів, радикулітів, невралгій, периферичних паралічів, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, атонії кишківника.
[ред.] Статті
| Вітаміни |
|---|
| Всі B вітаміни | Всі D вітаміни |
| Ретинол (A) | Тіамін (B1) | Рибофлавін (B2) | Ніацин (B3) | Пантотенова кислота (B5) | Піридоксин (B6) | Біотин (B7) | Фолієва кислота (B9) | Цианокобаламін (B12) | Аскорбінова кислота (C) | Ергокальциферол (D2) | Холекальциферол (D3) | Токоферол (E) | Нафтохінон (K) |
