Гебрейська мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Єврейська мова - עברית | |
---|---|
Поширена в: | Ізраїль |
Регіон: | Близький Схід |
Кількість носіїв: | ~ 5 мільйонів |
Класифікація: | Афро-азійські Семітські |
Офіційний статус | |
Державна: | Ізраїль |
Регулює: | Академія єврейської мови |
Коди мови | |
ISO 639-1 | he |
ISO 639-2 | heb |
SIL | HBR |
Євре́йська мова, Іврит (євр. עברית), з групи семітських; державна мова в Ізраїлі (поряд з арабською).
На письмі користується єврейською абеткою.
Розрізняються кілька етапів розвитку: біблійний або класичний (Старий Заповіт), мова релігійної практики та духовної й світської літератури високого стилю; мова єврейського просвітництва та художньої літератури XVIII-XIX ст.; з 2-ої половини XX ст. мова повсякденного спілкування.
Існує кілька норм вимови, які дуже різняться поміж собою, найпоширеніша - сефардська, якою користується сучасна літературна мова.
Примітка. В українській мові окрім назв єврейська мова або іврит (сучасний іврит) для сучасної мови вживаються назви давньоєврейська мова (староєврейська), гебрейська та іврит для класичної мови Біблії. Слово „іврит” повторює сучасне звучання самоназви мови (давня самоназва така ж, але звучала як „ivrith”), слово „єврейська” виникло у результаті перетворення назви на слов'янський лад, та слово „гебрейська” (лат. lingua Hebraica, англ. Hebrew language) — на латинський. У російській мові більше вживається слово „еврейский язык”, хоча є виключення, у польській вживається слово „język hebrajski”. Ідиш, як мова, вживана частиною євреїв, також може називатися єврейською мовою.
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |