Бісмут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бісмут (Bi)
Атомний номер	83
Зовнішній вигляд	твердий, крихкий метал стального кольору с розуватим відтінком
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	208.98037 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	170 пм
Енергія іонізації (перший електрон)	702.9(7.29) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація	[Xe] 4f14 5d10 6s2 6p3
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	146 пм
Радіус іона	(+5e) 74 (+3e) 96 пм
Електровід'ємність (за Полінгом)	2.02
Електродний потенціал	Bi←Bi3+ 0.23В
Ступені окислення	5, 3
Термодинамічні властивості
Густина	9.747 г/см3
Питома теплоємність	0.124 Дж/(K моль)
Теплопровідність	7.9 Вт/(м К)
Температура плавлення	544.5 K
Теплота плавлення	11.00 кДж/моль
Температура кипіння	1883 K
Теплота випаровування	172.0 кДж/моль
Молярний об'єм	21.3 см3/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки	ромбоедрична
Період ґратки	4.750 Å
Відношення c/a	n/a
Температура Дебая	120.00 K
Періодична система елементів H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Uub Uut Uuq Uup Uuh Uus Uuo * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Бісмут — хімічний елемент, символ Вi, ат. н. 83; Ат. м. 208,980.; сріблясто-рожевий метал.

Вміст бісмуту в земній корі 1,7х10^-5мас.%.

Зміст 1 Історія 2 Походження назви 3 Отримання 4 Застосування 5 Біологічна роль 6 Дивись також 7 Література

[ред.] Історія

[ред.] Походження назви

[ред.] Отримання

Відомо понад 100 мінералів бісмуту. Основне промислове значення мають самородний бісмут, бісмутин і сульфосолі бісмуту. У зоні гіпергенезу ці мінерали переходять у важкорозчинні гідроокcиди і основні карбонати бісмуту. Основна форма присутності бісмуту у вивержених породах — власна акцесорна мінералізація. Найбільш значні концентрації Б. відмічені в кислих породах. Відносно збагачені бісмутом продукти пізніх фаз кристалізації магми. Власне бісмутові родов. рідкісні і невеликі за масштабами. Супутня бісмутова мінералізація виявлена в рудах практично всіх високо- і середньотемпературних род. W, Sn, Мо, Cu, Pb, Аu, Co.

[ред.] Застосування

Бісмут застосовується в металургії для виготовлення легкоплавких сплавів, фармацевтичній та хімічній промисловості, атомній енергетиці, електроніці, скляній і керамічні промисловості.

[ред.] Біологічна роль

[ред.] Дивись також

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3

Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.