Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Web Analytics
Cookie Policy Terms and Conditions Мальта — Вікіпедія

Мальта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення
Республіка Мальта
Repubblika ta' Malta
Прапор Мальти Герб Мальти
Прапор Герб
Девіз: немає
Гімн: «L-Innu Malti»
Гімн Мальти
Розташування Мальти
Столиця
(та найбільше місто)
Валетта
Офіційні мови мальтійськa, англійська
Державний устрій Республіка
 - Президент Едвард Фенеч Адамі
 - Прем'єр міністр Лоренс Гонзі
Незалежність від Вел. Британії 
 - Дата 21 вересня 1964 
Площа
 - Загалом 316 км² (185)
 - Води (%) незначний
Населення
 - оцінка 2005 р. 398.534 (165)
 - Щільність 1262 чол./км² (?)
ВВП (ПКС) 2004 р., оцінка
 - Повний $7,223 млрд. (?)
 - На душу населення $18.200 (?)
Валюта Мальтійська ліра (MTL)
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Домен Інтернет .mt
Телефонний код +356

Республіка Мальта, країна на острові в Середземному морі до півдня від Сицилії, сходові від Тунісу і півночі від Лівії; площа 320 кв. км; столиця і порт Валетта; рельєф: гористий, включає також острови Гозо 67 кв. км і Коміно 2,5 кв. км; політична система — ліберальна демократії; недавня історія: анексована Англією у 1814, одержала самоврядування в 1947, повна незалежність досягнута в 1964.


Мапа Мальти.
Мапа Мальти.

Зміст

[ред.] Історія

Назву цьому острову надали греки, які окупували його у 736 до н. е., тоді колонія звалася «Мелітою» (Melita). Пізніше острів опинився під владою Рімської імперії. З 4 по 9 століття нашої ери-Мальта у складі Візантійської імперії.

У 870 році острів був завойован арабами. Сучасна мальтійська мова — арабського походження. Вплив на мальтійську мову також мали мови рімської імперії, сучасна мальтійська мова користується латинською абеткою.

У 1090 році острів був взятий сіцілійськими нормандцями. У 1194-му стає, разом з Сіцілією, частиною імперії германців. У 1282 році Мальта та Сицілія — під владою королівства Арагону (зараз автономна область Іспанії). Було засновано першу мальтійську шляхетність у 1350 році. Мальта була розграбована мусульманами у 1429, після цього іде довгий період занепаду економики і культури.

Іспанським імператором Чарльзом V мальтійські острови передаютьсялицарям Ордену Св. Іоанна Ієрусалімського у 1530 році. Інквізіція була офіційно заснована на Мальті у 1561 році.

У 1565 році Мальта була обложена турками, цей період зараз називають «Велика Облога», після перемоги над турками, було побудовано місто Валлетта у 1566 році.

Maльтa була захоплена Наполеоном у 1798 році у своїй мандрівці до Єгипту, інквизицію було скасовано, влада лицарів закічилася.

Пізніше мальтійці підняли бунт проти французької влади на острові, після того, як французи почали грабувати місцеві церкви. Великобританія допомогла в боротьбі з окупаційними військами. Замкнуті на острові французькі війська здалися у 1800, і Мальта стала британським протекторатом.

У 1814, Мальта офіційно стає частиною Великобританії. Мальта служила британський імперії, як стратегічно розташована військово-морська база, в часи першої світової війни Мальта мала британські гарнизони на своїй території, і мала один з найбільших шпіталів у басейні Середземного моря. Через своє стратегічного положення, була бомбована італійськими та німецькими повітряними силами в період Другої світової війни. У 1942 році Мальту було нагороджено Хрестом св. Георга за хоробрість в часи 2-ї світової війни.

З 1934 року Мальта має дві офіційні мови — мальтійська та англійська.

Мальта отримала незалежність (автономію) у 1964, тримаючи губернатора та королеву Елізабет ІІ як голова уряду, стала республікою у 1974, зі своїм президентом, оголосила свою нейтральність у 1979. Британські воєнні частини були виведені повністю 31 травня 1979 року, цей день тепер святкується мальтійцями як «День волі». Сьогодні, Maльтa має парламентську демократію.

8 травня 2003 року, Maльтa, більшістю голосів, вибрала приєднатися до ЄвроСоюзу, 53.6 % проголосовало за; 46.4 % — проти. До ЄвроСоюзу Мальта увійшла 1 травня 2004 року.

[ред.] Промисловість та Сіліськогосподарські товари

Промисловість: туризм; електроніка, корабельне будівництво та ремонт, будівництво;їжа та напої, текстильне виробництво, одяг, взуття, тютюн.

Імпортує: машини, механизми і обладнання, промислові товари, напівфабрикати. Їжу та напої, тютюн. Основні країни-партнери: Італія 25,4 %, Франція 13,1 %, Великобританія 12,0 %, Німеччина 8,9 %, США 5,2 %, Сінгапур 4,1 % (2004)

Експортує: машини та транспортне обладнання, інші вироби. Основні країни-партнери: США 15,7 %, Франція 15,5 %, Сінгапур 14,5 %, Великобританія 11,2 %, Німеччина 10,8 % (2004).

Сільськогосподарські продукти: картопля, цвітна капуста, виноград, пшениця, ячмінь, тoмaти, цитрусові, квіти, солодкий перець. Свинина, молоко, птиця, яйце.

Основні природні багатства — вапняк, сприятливе географічне положення та продуктивна людська сила. Maльтa виробляє тількі близько 20 % від потрібної кількості харчовової продукції, має обмежені запаси питної води і не має власних джерел енергоресурсів. Економіка підпорядкована зовнішній торгівлі, виробництву, головним чином, електроніки та текстілю, та туризму.

[ред.] Релігії країни

Католики 98 %, інші 2 %.

[ред.] Дивись також

Фото Мальти.

Гімн Мальти-звуковий файл.

Фото Мальти.

Фото. Президент Мальти Aдaмi.

[ред.] Джерела

Photos of Gozo

Malta

Віртуальна Бібліотека (англійською мовою)

Стисла Історія Мальти (англійською мовою)

Мальта. Інтернет-видання (англійською мовою)

ЦРУ: світові дані(англійською мовою)

Департамент Інформації Мальти: Гімн Мальти (мальтійською мовою, англійською мовою)

GuidetoMalta.net



Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.





Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu